 | Прислів'я, приказки / РІЧ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 - Толкуй Захар, з бабою!
- Торох! роди Боже горох! (кажуть, кепкуючи, як хто не до ладу перебаранчає балакати).
- Торохтить, як вітряк.
- Три мішки гречаної полови, та усі три не повні.
- Тю! з дупла того дуба сич вилетів, (на дурне слово).
- У нього довгий язик, аж поза ушима мотається.
- У городі бузина, а в Києві дядько.
— ... тим я тебе полюбила, що на пяті перстень.
- Хіба Бог видить, що дурень бридить.
- Хотів би щось сказати, та не знаю що.
- Хоч хрести малюй, (усе-все розказує, що не почує; оце таке, хоч хрести, малюй).
- Хоч і ячмінна луска, та пшеничне слово.
— Hе клади ячмінної луски, а клади пшеничне слово.
- Хто багато говорить, той мало творить.
- Хто мовчить, той більше знає.
- Цить Івасю, панів не переслухаєш.
- Чи сміти говорити, чи хватати помовчати.
- Чий ти Грицю пан? Говори Грицю "богородицю"!
— ... а я буду "оченаш".
— ... так буде скоріше і легше для нас.
- Чорзнащо верзе. Бовть, як дурень у воду.
- Шкода те говорити, що не варити.
- Шуточка та рогулечку й привела. (овечка баранця — : кумедне щось сказано).
- Щебече, як ластівка.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
|
 |
 |
|
|
