| Прислів'я, приказки / РІЧ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 - Що маєш казати, то попереду розжуй.
- Що не скаже, неначе звяже.
— Сказав, як звязав. - Що то плести, коли не знаю що!
- Що й казати, як нічого слухати.
— Ти кажеш, що нічого слухати. - Що скажеш (або: наговорив) то півтора людського.
- Що на рот налізе — патякає.
- Що не складно, то не ладно.
- Що ти кажеш? — Те що чуєш!
- Що пес збреше, то ми все думаємо, що то вашець добродзєй.
- Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю.
- Я о цибулі, а він о часнику.
- Я іду, а мені бабуня сниться.
- Язик мов в постолах.
- Язик мов полотняний.
- Язик без костей: що набриде, то й лепече.
— Нема костей в язиці. — Можна брехати владиці. - Язик в роті, меле що на охоті.
- Язик не помело.
- Язик у тебе як литовський ціп: раз по снопі, раз по тоці.
- Язик, як на коловороті гуляє.
- Як горох розсипає, (гарно балакає, співає; виразно читає).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
|
|
|
|
|