 | Прислів'я, приказки / БРЕХНЯ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 - За рижого Бога, за перістих людей (дуже давно. Рижий бог певно з ряду славянських поганських божків).
- За царя Горошка.
— ... як було людей трошка.
— ... трошки; як сніг горів, а соломою гасили, як свині з походу йшли.
— За короля Горошка, коли хліба не було ні трошка.
— За царя Гороха, як людей було троха.
- За царя Томка (дуже давно), як була земля тонка.
— ... пальцем пробий та й води напийсь.
- За короля Собка, як була земля тонка, що носом пробєш, та й води ся напєш. (Собко чи не Собєський).
- Здався Циган на свої діти.
- Кісилем млинці помазані, на паркані сушаться.
- Каже — та не бачить. У нього всі кози золоті (хвалить).
- Коли б з села Іван, то б і повірив.
— ... ато з міста, та ще й (напр. Полтави), то й вірити не хочеться.
- Кулі ллє (бреше, боїться).
- Мати на кладці (на річці) прала, то там і чула.
- Може воно колись і правда була та тепер за брехню вважається. 6.190. Собака брехне, а чоловік і повірить.
- Моргай не моргай: покрали хлопці капці.
- На село людей дурити!
— ... ми самі з міста.
— На село дурити, бо міщане знають!
— Розказуй селянам, а міщане самі знають.
- На вітер!
— От ти говориш — на вітер пускаєш!..
— а вітер знов по всім світі несе.
— Так говорить, як пустий вітер. —
- На два крилоси не можна співати.
- Наварила юшки без петрушки (скаже, та не докаже).
- Наказав на вербі груш.
— Така правда як грушки на вербі.
— На вербі грушки, а на осиці кислиці не ростуть.
- Не їсть пан дяк гусей.
—... бо крадені.
— ... гусей, а шапка в пірі.
— Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна миска кісточок.
- Не ми, так люди знають.
- Не все тому правда, що в пісні співають.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
|
 |
 |
|
|
