| Прислів'я, приказки / БРЕХНЯ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 - Він гори перевертає (язиком).
- Він бреше, а ти побріхуєш.
- Вір своїм очам, а не чужим речам.
- Вітер віє, собака бреше.
- Вітер повіє, а собака брехне.
- Вдар у стіл — ножиці обізвуться.
- Воно то правда, та брехнею дуже пахне.
- Все в аренді — брехня не в аренді.
- Гав — та і зуби стяв.
- Годі вже тобі брехати, бо вже й своя брехня докучила (або: оприкрилась, остогидла, осточортіла, надокучила)!
— ... іди вже на село дурити. — Не бреши, спасибі тобі. — і своя брехня набридла. — Тут і своя брехня оприкрилась, ато ще й він. - Губа не заперта і в того!
—... чоловіка. - Дідьча мати видала, щоб сова зайця піймала.
- Добре кажеш, тілько в громаду не беруть.
— Добре мовиш, та в громаду не ходиш, (так сказав чумак поповичеві, як той хвалився; який би з нього піп був, коли б не вигнали з бурси). - Душі не вбивай, правду виявляй. Аби душа чиста!
- Е, це вже назад пятами.
- З брехні не мруть, та більше віри не ймуть.
- З брехні і кишки повисли.
- З ним і в ступі не потрапиш.
— Його і в ступі не влучиш. - За свою пазуху не ручись.
— Не ручись, не то що за рідного батька, а за свою пазуху. — І за свою пазуху не ручись: часом щось залізе. - За чужу пазуху не ручись.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
|
|
|
|
|