На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6631
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 25986
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13275
Українська афористика : 12673
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |
Тисяча цитат / Слово
1  2  3  4  5 
  1. Є вірші — квіти.
    Вірші — дуби.
    Є іграшки — вірші
    Є рани.
    Є повелителі і раби.
    І вірші є —
    каторжани.
    Крізь мури в'язниць,
    по тернях лихоліть —
    ідуть, ідуть по етапу століть...

       Ліна КОСТЕНКО
    "Є вірші", 1962

     
  2. Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
    Далебі, правда!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841

     
  3. Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
       Пантелеймон КУЛІШ
    "Листи", 1857

     
  4. А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
       
     
  5. А на громаду хоч наплюй!
    Вона — капуста головата.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Хіба самому написать...", 1849

     
  6. А справжня муза неомузена
    там десь на фронті в ніч суху
    лежить запльована, залузана
    на українському шляху.

       Павло ТИЧИНА
    "Плуг", 1920

     
  7. Азіатський ренесанс — це епоха європейського відродження плюс незрівняне, бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво.
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Камо грядеши", 1925

     
  8. Буде з мене, поки живу,
    І мертвого слова,
    Щоб виливать журбу, сльози.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Гайдамаки", 1841

     
  9. Будь проклята, співуча мово
    Сльозавих і слизьких пісень,
    Бо кожен чин пожерло слово,
    Бо зміст заїла передмова
    І в ніч лягає кожен день.

       Євген МАЛАНЮК
    "Павза", 1929

     
  10. В зів'ялих листочках хто може вгадати
    Красу всю зеленого гаю?
    Хто знає, який я чуття скарб багатий
    В ті вбогії вірші вкладаю?

       Іван ФРАНКО
    "Зів'яле листя"("Епілог"), 1896

     
  11. В суботній час серед вітрів і піни
    Так уродилась пісня України, —
    І в дальнє море — у суботній час —
    Вона зове і пориває нас.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
    "В суботу грає море...", 1926

     
  12. Віщуванням новим
    Серце моє б'ється, —
    Через край із серця
    Рідне слово ллється...

       Пантелеймон КУЛІШ
    "Заспів", 1862

     
  13. Возвеличу,
    Малих отих рабів німих!
    Я на сторожі коло їх
    Поставлю слово.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Подражаніє 11 псалму", 1859

     
  14. Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
       Валентин МОРОЗ
    "Серед снігів", 1970

     
  15. Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Думки проти течії", 1925

     
  16. Говори, говори, моя мила:
    Твоя мова — співучий струмок.

       Павло ТИЧИНА
    "Десь на дні мого серця...", 1914

     
  17. Голосно жалібно співає.
       "Дума про смерть козака-бандуриста"
     
  18. До тебе, Україно, наша бездольная мати,
    Струна моя перша озветься.

       Леся УКРАЇНКА
    "Сім струн", 1890

     
  19. До мене, як горожанина,
    Ставляй вимоги — я людина.
    А як поет — без перепони
    Я стежу творчості закони.

       Микола ВОРОНИЙ
    "Іванові Франкові", 1902

     
  20. До дна землі
    й до дна цупкого слова
    вдираюся завзято і уперто
    і видираю в заздрісної смерті
    пісні,
    п'яніння,
    ночі й дні.

       Богдан-Ігор АНТОНИЧ
    "Хліб насущний", 1936

     
1  2  3  4  5 
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ