На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |
Тисяча цитат / Слово
1  2  3  4  5 
  1. Отакий-то Перебендя,
    Старий та химерний!
    Заспіває весільної,
    А на журбу зверне.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Перебендя", 1839

     
  2. Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Камо грядеши", 1925

     
  3. Пісне, моя ти підстрелена пташко,
    Мусиш замовкнуть і ти.
    Годі ридати і плакати тяжко,
    Час нам зо сцени зійти.

       Іван ФРАНКО
    "Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896

     
  4. Перо, мій скальпелю вогненний,
    Ти мій жорстокий лиходій,
    Мій дикий поклик цілоденний,
    Первоцвіт мій, перволюб мій!

       Іван Драч
    "Перо", 1965

     
  5. Поезіє! сопутнице моя!
    Ти — теплий, животворний промінь сонця,
    Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
    З закуреного темного віконця.

       Агатангел Кримський
    "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901

     
  6. Поезія — рідна сестра моя.
    А правда людськая — наша мати.

       Ліна КОСТЕНКО
    "Доля", 1962

     
  7. Поете, тям, на шляху життьовому
    Тобі перлини-щастя не знайти,
    Ні захисту від бурі, злив і грому.

       Іван ФРАНКО
    "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904

     
  8. Поете,
    вмій шукати і чекати!
    Найкращий вірш не ходить на свободі.

       Ліна КОСТЕНКО
    "Все більше", 1962

     
  9. Рідна мова на чужині
    Ще милішою стає.

       Павло ГРАБОВСЬКИЙ
    "Рідний край", 1898

     
  10. Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
       Юрій ШЕРЕХ
    "Зустрічі з Заходом", 1950

     
  11. Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Камо грядеши", 1925

     
  12. Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
    коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
    Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
    Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

       Богдан-Ігор АНТОНИЧ
    "Над книжкою поезій", 1934

     
  13. Слово, чому ти не твердая криця,
    Що серед бою так ясно іскриться?
    Чом ти не гострий, безжалісний меч,
    Той, що здійма вражі голови з плеч?

       Леся УКРАЇНКА
    "Слово, чому ти не твердая криця...", 1896

     
  14. Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
    В тім світі правди й розуму глядіти.

       Іван ФРАНКО
    "Вольні сонети", 1887

     
  15. Собі поети право залишають,
    Всі інші відкидаючи права:
    Належати до тих, кого вбивають,
    А не до тих, хто холодно вбива.

       Леонід Первомайський
    "Коли не замовкає...", 1968

     
  16. Співай, ненько, тихесенько,
    як давно співала,
    коли мене маленькою
    до сну колисала!..

       Уляна КРАВЧЕНКО
    "Співай, ненько, тихесенько...", 1925

     
  17. Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
    Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
    Не бий крильми в порожньому просторі.
    Ти, музо винозора, не сліпи
    Мене вогнем твоїх очей безсмертних!

       Леся УКРАЇНКА
    "То be or not to bе?..", 1896

     
  18. Тілько я, мов окаянний,
    І день і ніч плачу
    На розпуттях велелюдних,
    І ніхто не бачить,
    І не бачить, і не знає —
    Оглухли, не чують;
    Кайданами міняються,
    Правдою торгують.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "І мертвим, і живим...", 1845

     
  19. Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
       Микола КУЛІШ
    "Мина Мазайло", 1929

     
  20. Теплий кожух, тілько шкода —
    Не на мене шитий,
    А розумне ваше слово
    Брехнею підбите.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Гайдамаки", 1841

     
1  2  3  4  5 
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ