 | Прислів'я, приказки / ХЛІБ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 - А то хватай куме в міх. (як прийде літо, а до сіна граблів нема).
- Вівсяниця, просяниця — все то товарові користь.
- Він не тільки не молочений, і на тік неволочений (пропав хліб).
- Весна каже: "я уроджу"; осінь каже: "а я подивлюся".
- Давай нивці, то і нивка дасть.
- Дай Боже, на сіно гній, на скот лій, а хазяїну на здоров'я (приговорюють, як сіно привезуть для скоту).
– На скотину лій, а на сіно гній.
– На скотину лойок, а на нивку гнойок, а на мою спинку, верни Боже силку.
- Де оре сошка, там хліба трошка.
- Жито красується.
—... цвіте.
- Жито, як стіна.
- З гречки і проса — каша і паша.
- Коли цвіте біб, тоді тяжко за хліб; а ях мак, то вже не так.
- Коли ся риба ловить, тоді хліб НІ родить.
- Коли побив бич, то став могорич.
- Кукіль — то полевого дідька робота.
- Лапала, лапала і дитина плакала: налапала копу, без сорока снопів.
– ... зараня до дому прийшла, ледве двері найшла.
– ... і дитина плакала: налапала двадцять без сімнадцять, три від дороги украдено, (рідке жала).
- Ляцька борода (трава, що косячи, не захоплюють косою — "грива").
- Між дорогами орати — так як на печі.
- Ми собачу долю їмо, а колись колос ішов аж до землі.
- На новосілля берись, а за чепігу держись.
- На свободу берися, а хліба держися.
1 2 3 4
|
 |
 |
|
|
