| Прислів'я, приказки / ХЛІБ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 - Надія в Бозі, коли хліб в стозі.
- Нам Бога не йти позивати, як хліб родити.
- Нема над ремесло, як леміш та чересло.
- Нещасливість світа — збавилося літа; прийшла зима, то й хліба нема.
- Нивко, нивко! верни мою силку.
- Пісок не родить, та з хліба не зводить.
- Пашня в полі, як лава.
- Просо вітру боїться, а дощев: кланяється.
- Рання сійба хоч не вродить, то і з хліба не зводить.
- Роди Боже і на трудящого, і на крадючого.
- Сніп на сто кіп, а хазяїну на сто літ.
– Поміг Бог нажати сніп: коли б Бог поміг нажати сто кіп, а господареві на сто літ. (кажуть нажавши перший сніп, вийшовши вперше жати). - Стебло, стебло кличе (рідке).
- Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
- Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
- У хліба ноги коротенькі; а як побіжиш, то і довгими не наженеш, (кажуть, прибігши до кого хліба позичати).
- Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото, (ніби ячмінь так примовляє, як його сіють; тому його і сіють скоро сніг з землі).
– Топчи мене в болото, то я буду ях золото. – Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь". – Кинь мене в кал, я одіну тебе в жупан. - Умирати збирайся, а хліба держися.
- Умирати збирайся, а хліб сій.
- Усатий ячмінь.
- Усе теє пригодиться, що на полі корениться.
1 2 3 4
|
|
|
|
|