 | Прислів'я, приказки / СВІЙ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 - (Кажуть недобре жили між собою два брати Ляхи. От умер один, а другий
- Він мене знає, як чоботи на своїх ногах.
- Всяка пташка своє гніздо знає.
- Голодній кумі, хліб на умі.
- Дай Бог знати у кого гроші.
- Дай Боже з добрими людьми знатися.
- Де пси свої гризуться там чужий не мішайся.
- Жалко за своє.
- Звичайно тримає: пан за паном, мужик за мужиком, а Жид за Жидом.
- Знати своє добро і в калюжі.
- Знаються, як лисі коні.
- Кождий своє знає.
- Кожний Циган свої діти хвалить.
– Хвалиться своїми дітьми, як Циган.
- Кожний Циган свою кобилу хвалить.
- Кожний кулик своє болото хвалить.
- Коли біда не йди до Жида — лише до сусіда.
- Кому як болото, а мені як золото.
- Кому як мара, — йому як зоря.
- Кому що, а курці просо.
– Голодній курці просо на думці.
– Курці і сниться просо.
– Що курці сниться? просо, а дівці? молодець.
- Людям як повітка, а мені як квітка.
1 2 3
|
 |
 |
|
|
