 | Прислів'я, приказки / СТАРОВИНА — Збірка М. Номиса |
|
- Бере живий жаль, як згадаєш Старовину.
- Було добро та давно, буде гаразд та не зараз.
- Деся тії часи діли, що самі ковбаси до рота летіли.
- Минулися тії роки, що розпирали пироги боки.
— ... а тепер уже і колом не розіпреш.
- Не за нас сталось, не за нас і перестане.
- Нового не запроваджуй, старовини держись.
- Так за батьків було, так і нам треба.
- Як жили наші діди, то не було їм зовсім біди: бувало збанок варенухи наберуть, та сидючи пють, та як ті мухи гудуть; а як нам прийшлося, жити довелося — усе лихо до купи сплелося.
— Жили наші діди — не знали біди; стали жити внуки — набралися муки.
— ... та ще й наберуться.
- Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо.
|
 |
 |
|
|
