 | Прислів'я, приказки / ЦИГАН — Збірка М. Номиса |
|
- "Мені каже: дути!., кувати!., ухналі робити!.. На базар носити, хліб купувати, дітей гудувати!.. А тобі що? Ори — мели — їж"!
- "Моя Матка між двома хлібами вмерла". — Чого ж це так?"
— "Бо одного не дочекала, а другий вже минувся".
- Ачхавере під черевере, щоб бах-тірувала (кепкують з циган, що ніби вони так погоняють коней, — або ще: "ачхаверди").
- Дай мені сили хоч за комареву ніжечку (Циган як заслаб).
- Мясало! (Жартують так з циганів)
- Не робив Жид на хліб, та і Циган не буде.
- Не гріши на Бога — чорт діти забрав!
- Ори, — мели — їж. (Циган хліборобові розказував, скільки йому бідолашному роботи.
- От Циган пішов на хитрощі: почав розказувати, що він горобця піймав, — "і оттак", каже "головку скрутив", та хап за тарілку і крутнув її луччими кусочками до себе...).
- Оттак я йому голову скрутив. (Циган внадився кудись обідати і вже помічає, що господиня, як покрає мясо на тарілці, то луччими кусочками до чоловіка, чи до дітей повертає.
- Тату, сала! Мамо, люльки! (Циганча, чуючи, що смерть приходить).
- Циган і почав і "мясечко-салечко", і "мясце-сальце" — ні не виходить! А далі "Мясало" каже).
- Часом цими словами жартують, як хтось нарікає що, мов тобі так, а мені он — як!
- Щоб я до заходу сонця дітей не бачив (Циган так божився).
- Щоб я вмер, коли я неправду кажу! (Але ж вмремо колись всі).
- Як не мають домів, — щоб і щастя не мали (Цигани).
|
 |
 |
|
|
