| Прислів'я, приказки / ХВАЛИТЬСЯ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 - "Чия справа"? — "Війтова"! — А хто судить"? — Війт"!
- Бігає, як курка з яйцем.
- Богатого з хвастливим не розпізнаєш.
- Був колись дворянин, та чорт імя перемінив.
- В нас і без гостей так.
- Власна хвальба не платить.
- Де ще у Бога теє літо, а він вже косу клепає (по Різдві).
- Де ще у Бога той Великдень, а він уже із крашанками!
— ... уже й з пасками.! - Дивись який кінець буде.
— Слідкуй за кінцем кожної справи. - Добро само себе хвалить, а зло похвали не гідне.
- Дочку мати хвалила — поки з рук звалила.
- Казав циган: Нема ні в кому правди тільки в мені.
— Нема ні в кому правди — тільки в мені, і ще в Бозі трошки. - Ледача хвала, сама себе хвалить.
- Мій верх і заткало (моє зверху).
- Мясом хвалиться, а воно і юшки не їло.
- Не одна баба пліт згородила (може дід хоч кілля бив).
- Не видав Гриць нагавиць: то ся вбирає, то розбирає.
- Не вважайте, люди добрі, що я швець: говоріть зі мною, як з простим, а не думай того, що я швець: говоріть зі мною, як з простим.
— Чуєш, говори зі мною, як з простим, а не думай того, що я швець. - Не хвались, а Богу молись.
- Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу.
1 2 3 4
|
|
|
|
|