 | Прислів'я, приказки / Караїмські прислів’я |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 - Образити легко й одним словом, а прихилити до себе — і ста замало.
Караїмське
- Око є — світла нема.
Караїмське
- Перо гостріше від меча.
Караїмське
- Пилинка товченої кави — безмежно мала.
Караїмське
- По милостиню руку простягну, тому, хто знає мені ціну.
Караїмське
- Померти б і воскреснути мені, щоб знати, де мій друг, де — ні.
Караїмське
- Прийшла шана, намагайся себе обмежувати.
Караїмське
- Пряма стріла летить у далину, а лук кривий лишається в руці!
Караїмське
- Рабами не народжуються в нас, нащадки не купуються у нас.
Караїмське
- Раніше за тих, хто плаче, гинуть розчавлені вщент.
Караїмське
- Рештки обмолоту віддай дервішам.
Караїмське
- Роби те, що говорить рабе, але не роби того, що він робить.
Караїмське
- Розлука гірша за смерть.
Караїмське
- Розумний ворог кращий за дурного друга.
Караїмське
- Світ, як сходи: хто спускається, а хто підіймається.
Караїмське
- Святий із святим любить рахуватися.
Караїмське
- Сила псує гру.
Караїмське
- Силу вогню казан знає.
Караїмське
- Сирота не виросте, а вистраждається, сирота не помре, а зістраждається.
Караїмське
- Скільки б лисиця не втікала, на фініші — лавка хутровика.
Караїмське
1 2 3 4 5 6 7 8
|
 |
 |
|
|
