На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6631
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 25986
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13275
Українська афористика : 12673
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |
Тисяча цитат / Природа
1  2  3  4  
  1. Тихо, легко і спроквола
    Білий сніг паде, як з сита;
    Вже ціла земля довкола
    Ним прикрита.

       Богдан ЛЕПКИЙ
    "Перший сніг", 1902

     
  2. Тиша. Легіт ледве віє;
    птах мовчить, діброва спить,
    квітка в розкошах німіє,
    навіть річка не журчить.

       Уляна КРАВЧЕНКО
    "Рrima vera", 1925

     
  3. То літньої ночі було на Дніпрі...
    Чудової теплої ночі!
    Горіли брильянти в небеснім шатрі,
    І очі зоріли дівочі...

       Микола ВОРОНИЙ
    "Дніпрові спогади", 1902

     
  4. Трудно грудень
    холоднорукий
    віддає мені спогади
    погоди
    очей твоїх
    і брів
    і грудей.

       Богдан Рубчак
    "Нарікання на грудень", 1980

     
  5. Хвалилася береза
    Своїми вітами перед дубами.
    — Хвались, не хвались,
    Не ти їх кохала,-
    Кохали віти буйнії вітри,
    Буйнії вітри, дрібнії дощі.

       Народна пісня
     
  6. Ходжу берегами,
    Та й не находжуся;
    Дивлюсь на сади зелені,
    Та й не надивлюся.

       Пантелеймон КУЛІШ
    "Lago Маggirе", 1862

     
  7. Холодні хмари залягли блакить,
    Холодний вітер дме в степу потужно,
    Гне очерет додолу, шелестить,
    Мов звір в байраці, виє осоружне.

       Микола ВОРОНИЙ
    "Мандрівні елегії", 1902

     
  8. Чекає осінь винозора,
    од багру й золота ясна:
    Як грона винні в неї груди,
    уста ж, мов келихи вина.

       Богдан Кравців
    "Чекає осінь", 1933

     
  9. Чи я в лузі не калина була?
    Чи я в лузі не червона була?
    Взяли мене поламали
    І в пучечки пов'язали
    Така доля моя,
    Гірка доля моя!

       Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
    А що в світі красно процвітає?
    — Червона ма

     
  10. Чолом тобі, синє, широкеє море!
    Незглибна безодне, безмежний просторе,
    Могутняя сило, — чолом!
    Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
    Думками скоряюсь, душею молюся,
    Співаю величний псалом.

       Микола ВОРОНИЙ
    "До моря", 1901

     
  11. Я нам'ятую вечір темний
    Тепер далекої весни,
    Зелений берег, ліс таємний,
    Смоляні пахощі сосни.

       Яків ЩОГОЛІВ
    "Пляц", 1883

     
  12. Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
    Пролинуть окликом вечірньої луни,
    А я все буду ждать і сумною порою
    Минулий кликать час колишньої весни.

       Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
    "І знов весна...",1906

     
  13. Я чую пісню, мов крізь сон
    Далекий Черемош гуркоче;
    Мені вчувається щоночі
    Той шелест листя, шум сосон.

       Дмитро Загул
    "Я чую пісню", 1919

     
  14. Я світ увесь сприймаю оком,
    бо лінію і цвіт люблю,
    бо рала промінні глибоко
    урізались в мою ріллю.

       Михайло ДРАЙ-ХМАРА
    "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925

     
  15. Я, сонцеві життя продавши
    за сто червінців божевілля,
    захоплений поганин завжди,
    поет весняного похмілля.

       Богдан-Ігор АНТОНИЧ
    "Автопортрет", 1934

     
  16. Як князь ранений — день схиливсь на захід,
    Одкинув свій червоний щит.
    Рубіни крові бризнули на дахи,
    І червінню спокійний став блищить.

       Юрій Дараган
    "Вечір", 1925

     
1  2  3  4  
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ