|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 - Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця.
Іван Дніпровський
"Листи", 1927
- Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898
- Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845
- Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964
- Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
- Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819
- Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе".
Диктатори, диктатори, диктатори
Щодня диктують світові себе.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
- Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля". 1902
- До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Леонід ГЛІБОВ
"Журба", 1859
- До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала"
- Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970
- Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
- Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893
- З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
- З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть.
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
"Пан та Собака", 1818
- З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906
- За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий?
За нас добрих, чи за слово
Істини... чи, може,
Щоб ми з Тебе насміялись?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
- За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848
- Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі,
Бо єсть Божая правда на світі,
Та розсуде і вас, і її!
Іван МАНЖУРА
"Нечесна", 1889
- Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Хата", 1860
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
|
