 | Прислів'я, приказки / БОГАТИЙ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 - Золота швайка і мур пробиває.
- Золотий обушок, скрізь двері відчинить.
- Золото-срібло губу затикає.
- Коли хліб, тоді й розум.
- Коли густо, то не буде пусто.
— Де густо, там не пусто.
- Коли є хліба край, то і під вербою рай.
— Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в хаті туска.
- Коли ж гроші говорять, то всі мусять губки постулювати.
- Кому добре діється, той і співає.
- Кому добре, той співає; кому зле, той плаче.
- Мудра господиня, коли повна скриня.
- На гроші нема пущіння.
— "Може тобі грошей треба"?
— "Та коли їх не треба? на їх ніколи нема посту".
- Набрався чорт богатих, то убогих кидає.
- Начорта та худоба, як жить неподоба.
— На що й худоба, коли жить невподоба.
- Нащо мені теє срібло, коли жить не добре.
- Нащо здорову голову під Євангелію класти.
- Нащо в керницю воду лляти!
—... коли вона і так повна!
— Нащо в море воду лити, коли море повне!
- Не взяв його враг!
- Не взяв їх чорт,— що вони мають.
— Чорт його не взяв.
- Не заросте душа полином, аби гроші.
- Не лупне так ходак, як чобіт.
1 2 3 4 5 6
|
 |
 |
|
|
