| Прислів'я, приказки / ПАН — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 - Пан — соломою напхан.
- Пан далеко, а Бог високо.
— До Бога високо, до царя далеко, а ті панки що хотять, те й роблять. - Пан, в чоботях ходить, а босі сліди видно.
— Взутий, а слід босий. — Пани повзувані, сліди ваші босі. - Пані на всі сані.
—... тільки хвіст волочиться. — Оце пані на всі сані, ще й ноги волочаться. - Панів, як псів.
- Панам лихом кидати — не плугом орати.
- Пани в світі блукаються, та з правдою не знаються.
- Пани правдою кепкують — проте ж в світі і панують.
- Пани наші, пани голоколінці: ми у вас служим, а ви у нас хліба просите.
- Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви навздогінці.
- Пани мої — біда з вами: ми до корчми, а ви за нами.
- Пани переведуть, що й собака не їстиме. (Про панські приправи).
- Панич не знав ніц, но (тільки) одно письмо, та й то йому з голови витрісло.
- Панич, що украв бич.
- Панство в голові, а воші за ковніром.
- Панська ласка до порога.
— ... а поріг переступив, то вже ласку втратив. - Панська ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися.
- Панська прозьба, рівно з наказом ходить.
- Панське кохання — гірке горювання.
- Панське слово — велике діло?
1 2 3 4 5 6
|
|
|
|
|