 | Прислів'я, приказки / ТАНЦІ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 - Так оберетнем і хата ходить.
- Танець не робота: хто не вміє то сромота (сором).
- Танцювала Романиха з Романом, загубила штири гроші з гаманом.
- Танцювала Пендюриха з Пендюром, загубила калиточку з тютюном: буде тобі Пендюрихо лихо, загубила калиточку тихо (часто приспівують дітям до танців, або гуцаючи).
- Танцюй Ковалихо, буде тобі лихо; танцюй не журись, матері твоїй біс.
- Ти пєш, мене бєш, і не знаєш за що; ходімо ми до попа, котре з нас ледащо.
- Ти з за Дніпра, а я з за Десни (жіноча приспівка під пяну річ).
- Хоч нагайка плечі зріже, козак нігди не заплаче, завше скаче.
- Чи ви пани, чи ви Ляхи, а ми Запорожці: пам'ятайте вражі сини, що ми вам не хлопці.
- Штани мої шаравари, а ще й дома двоє.
— Штани мої сині, дома двоє в скрині (каже хвастун, танцюючи)!
— Так скинь же мої, вражий сину, коли в тебе є свої (каже його товариш)!
— Ой гоп, штани-шаравари, а ще двоє є дома.
- Що буде, то буде, а ти бабо грай! Грай, риби дам!
— Грай, риба буде!
— ... три вози йде, а хто його знає де.
- Я забула, що я хора: як танцюй, так танцюй.
- Я робити добре вмію, піч топлю, руки грію; руки грію плечі пару, не йди
- Як був собі Сава, та не їв він сала, а все паляниці, не любив він дівок, а все молодиці.
- Як гуляв, так гуляв — ні чобіт, ні холяв.
— ... поки до дому дійшов, то й підошов не найшов.
- Як би таки молодий, молодий, хоч по хаті поводив, поводив.
- Як я була дівочкою, до мене заходили з горілочкою; а як стала молодицею, перестали ходити із водицею. Як була я молодиця, цілували хлопці в лиця; а тепер я стара баба, не цілують хоч би й рада.
- Як була я молодою приподобницею, повісила фартушину над віконницею.
- Як була я молода, була в мене врода; а тепер на виду і в зеркалі не найду.
- Як пошила та й наділа — кажуть люди, що до діла.
1 2 3 4 5
|
 |
 |
|
|
