На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |
Тисяча цитат / Тривога
1  2  3  
  1. Хотіла б я вийти у чистеє поле,
    Припасти лицем до сирої землі
    І так заридати, щоб зорі почули,
    Щоб люди вжахнулись на сльози мої.

       Леся УКРАЇНКА
    "Горить моє серце, його запалила...", 1893

     
  2. Хотіла б я уплисти за водою,
    немов Офелія, уквітчана, безумна.

       Леся УКРАЇНКА
    "Ритми", 1900

     
  3. Чорна нічко, заглуши
    Всі страждання на душі.

       Григорій ЧУПРИНКА
    "Ніч", 1918

     
  4. Я не нездужаю, нівроку,
    А щось такеє бачить око,
    І серце жде чогось. Болить,
    Болить, і плаче, і не спить,
    Мов негодована дитина.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Я не нездужаю, нівроку...", 1858

     
  5. Я сьогодні в тузі, в горі,
    Мов у тяжкім сні, —
    Отруїли ясні зорі
    Серденько мені.

       Леся УКРАЇНКА
    "Зоряне небо", 1893

     
  6. Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
    Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга,
    І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло...

       Микола ВОРОНИЙ
    "Vae victis", 1904

     
  7. Я ввечері цілую рожу
    І кличу сум.
    Чому, чому я жить не можу
    Та сам, без дум?

       Павло ТИЧИНА
    "Гаптує дівчина...", 1914

     
  8. Я знов один, я знов один
    Ніхто питать мене не стане,
    Ніхто питать мене не стане,
    Ніхто у душу не загляне —
    Я знов один.

       Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
    "Я знов один", 1917

     
  9. Я вже не можу словом. Тишина,
    Мов реквієм, відлунює у скроні,
    І мертвим птахом падає в долоні
    Моє замерзле слово. Тишина.

       Мойсей Фішбейн
    "Зречення митця", 1984

     
  10. Як пес голодний, кинутий і гнаний,
    Блукаю я по вулицях чужих...

       Олександр ОЛЕСЬ
    "Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926

     
  11. Як списаний папір сумного дня,
    Упала ніч, мов кропля атраменту,
    І ти ідеш у темінь навмання,
    Розбитий і знівечений дощенту.

       Михайло СИТНИК
    "Ніч", 1956

     
1  2  3  
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ