 | Прислів'я, приказки / СМІХ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 - Дурні люди! Кажуть батько вмер, а хто ж мене тоді битиме?
- Ет, скалить зуби!
... зубоскал!
- Жінко, я бачив медведя, — та так стрінувся з ним ніс у ніс, та так мене совість взяла!
- Жаба — то твоя баба! (як хто скаже "жаба". А то ще є і забавка дитяча, де так кажуть).
- Жарт місце має. Жартуй та оглядайся. Не сміхом свати, не сміхом.
- Жарти на сторону, а хвіст на бік.
- Жартувала баба з колесом, та спиця застрягла.
- Жартуй-жартуй (або: кипи-кипи) глечику, а підеш без ушка.
— Жартуй збанок, доки ухо не урветься.
- З жартів і біда часом буває.
- З другого ся насміває, а за себе забуває.
- З поспіху люди бувають.
— З посміха буває потіха.
— З кого ся насмівають, з того люди бувають.
- Заливається, як пан сироваткою.
- Засмійся Матвійку, дам копійку.
- Засмійся, — аби чудно.
- Збірайтеся старці, обід буде.
- Здоров! — Не таких, як ти боров, а тебе і нічого!
- Кіндрат свині брат, кобилі дядько, а собаці сват.
— ... брат, а кабана вуйко.
- Кирило, набий мені рило.
- Клим-клим-клим! (як музикант підкручує кілочки і струни бренькають, то ніби вони так промовляють: — жарт. Так не жартують з імени "Клим").
- Коли кпиш, то не смійся.
— Жартуй-жартуй, та не смійся.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
|
 |
 |
|
|
