| Прислів'я, приказки / ДУРНА НАДІЯ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 - Підожди з руський місяць.
— Попамятаєш московський місяць. - Пізно з козами на торг!
- Пождіть діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне.
- Поки баба спече книш, то у дідуся не буде душі.
- Поки багатий стухне, то убогий опухне.
— Поки товстий схудне, то худий здохне. - Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
- Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
— Хвалько не нахвалиться, будько не набудеться. — Будько набудеться, а хвалько нахвалиться (або: чванько начваниться). - Поможе, як умерлому кадило.
— Не поможе воронові мило, а вмерлому кадило. - Постій діду, не вмирай — кіселика дожидай.
- Приходить наше до нас (старість, смерть і т.д.).
- Пройшло літо — не ходи в луг по калину.
- Сейчас, та не зараз.
- Сиди тут та здрій (неволею сиджу).
- Сиди, та грійся — плач, та витирайся.
- Слини з землі не підняти.
- Туди моєї ворон і кості не занесе.
- У пустий слід хоч тупицею.
- Уже не надолужиш, уповаючи.
- Хіба б батько й мати, з того світа встали.
- Хоч їдь, хоч назад вернись!
1 2 3 4
|
|
|
|
|