На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |
Тисяча цитат / Історія
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
  1. А чванитесь, що ми Польщу
    Колись завалили!..
    Правда ваша: Польща впала,
    Та й вас роздавила!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "І мертвим, і живим...", 1845

     
  2. А од коріння тихо, любо
    Зелені парості ростуть.
    І виростуть; і без сокири
    Аж зареве та загуде,
    Козак безверхий упаде,
    Розтрощить трон, порве порфиру,
    Роздавить вашого кумира,
    Людськії шашелі.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Бували войни й військовії свари...", 1860

     
  3. А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
       Пантелеймон КУЛІШ
    "Листи", 1892

     
  4. Але ж нація — нація, а не партія.
       В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
    "Листи до братів хліборобів", 1926

     
  5. Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
       Юрій ШЕРЕХ
    "Правда почуттів...", 1954

     
  6. Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970

     
  7. Але пам'ятаймо, що нам історія просто на чолі записала всю обережність, пасивність, перечікування і лінь предків, і кожне нове покоління від колиски розплачується за це своєю долею і честю. І заново визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні", 1970

     
  8. Амінь тобі, великий муже!
    Великий, славний! та не дуже...
    Якби ти на світ не родивсь
    Або в колисці ще упивсь...
    То не купав би я в калюжі
    Тебе преславного. Амінь.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859

     
  9. Б. К. А що таке паляниця?
    М. Український білий хліб.
    Б. К. А я й досі на знала.
    М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте.

       Микола КУЛІШ
    "Мина Мазайло", 1929

     
  10. Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
       Юрій ШЕРЕХ
    "Москва, Маросейка", 1954

     
  11. Без російського диригента наш культурник не мислить себе. Він здібний тільки повторювати зади, мавпувати. Він ніяк не може втямити, що нація тільки тоді зможе культурно виявити себе, коли найде їй одній властивий шлях розвитку. Він ніяк не може втямити, бо він боїться — дерзать!
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Думки проти течії", 1925

     
  12. Без власної держави нема й не може бути нації української.
       В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
    "Листи до братів хліборобів", 1926

     
  13. Бо в день радості над вами
    Розпадеться кара.
    І повіє огонь новий
    З Холодного Яру.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Холодний Яр", 1845

     
  14. Бо теє козацтво, навикши бурхать,
    Не вміло свободи других шанувать.

       Василь МОВА
    "Козачий кістяк", 1863

     
  15. Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
       В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
    "Покликання варягів...", 1926

     
  16. Болить серце, як згадаєш:
    Старих слов'ян діти
    Впились кров'ю. А хто винен?
    Ксьондзи, єзуїти.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Гайдамаки", 1841

     
  17. Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
    Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
    Старого, кволого, забутого всіма
    В краю, де цілий рік негода та зима,
    Та моря тужний рев, та варвари довкола...

       Микола Зеров
    "Овідій", 1924

     
  18. Будем, брате,
    З багряниць онучі драти,
    Люльки з кадил закуряти,
    Явленними піч топити,
    А кропилом будем, брате,
    Нову хату вимітати!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Світе ясний! Світе тихий!", 1860

     
  19. Будеш, батьку, панувати,
    Поки живуть люди,
    Поки сонце з неба сяє,
    Тебе не забудуть!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "На вічну пам'ять Котляревському", 1838

     
  20. Була колись гетьманщина,
    Та вже не вернеться.
    Було колись — панували,
    Та більше не будем!
    Тії слави козацької
    Повік не забудем!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Тарасова ніч", 1838

     
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ