На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |
Тисяча цитат / Батьківщина
1  2  3  4  5  6 
  1. Він українець — це запевне,
    Бо хвалить сало й галушки
    Та ще вишиванії дома
    Бере він на ніч сорочки.

       Борис ГРІНЧЕНКО
    "Українець", 1892

     
  2. Верни до мене, пам'яте моя,
    Нехай на серце ляже ваготою
    моя земля з рахманною журбою.
    Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.

       Василь СТУС
    "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977

     
  3. Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
    не може ж так буть!

       Павло ТИЧИНА
    "І Бєлий, і Блок...", 1919

     
  4. Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
    Лежить, немов жива, ще тепла на столі,
    З стражданням на устах і кров'ю на чолі.

       Олександр ОЛЕСЬ
    "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908

     
  5. Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
    Тебе я словом правди привітаю,
    І розіллється слава України
    По всій вселенній, од краю до краю.

       Пантелеймон КУЛІШ
    "Слово правди", 1882

     
  6. Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
       
     
  7. Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
    Геть по Європі і геть поза море!

       Іван ФРАНКО
    "Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898

     
  8. Горе ж тому кораблеві,
    Та у море занесенному,
    Горе тому сиротині,
    Від родини відлученному!

       Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
    "Журба", 1830

     
  9. Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
    даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
    Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...

       Василь СТУС
    "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977

     
  10. Де ти, де ти, циганська приблудо,
    Де ти, ніжна моя Батьківщино?..

       Михайло ОСАДЧИЙ
    "Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960

     
  11. Дзвін шабель, пісні, походи,
    Воля соколина,
    Тихі зорі, ясні води —
    Моя Україна.

       Володимир СОСЮРА
    "Україна", 1939

     
  12. Дніпро, Україну згадаєм,
    Веселі селища в гаях,
    Могили-гори на степах —
    І веселенько заспіваєм...

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861

     
  13. Доборолась Україна
    До самого краю.
    Гірше ляха свої діти
    Її розпинають.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "І мертвим, і живим...", 1845

     
  14. За обрієм обрій, за далями далі, -
    допоки напруглий не вигасне день, —
    погребли тополі в глибокій печалі
    своїх калинових, вишневих пісень,
    бо вже ослонився безокрай чужинний,
    і гнеться в жалобі кривавий розмай.
    Прощай, Україно, моя Україно, чужа
    Україно, навіки прощай!

       Василь СТУС
    "Остання пісня", 1977

     
  15. Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
       Микола КУЛІШ
    "Патетична соната", 1931

     
  16. Коли скінчиться той полон великий,
    що нас зайняв в землі обітованій?
    І доки рідний край Єгиптом буде?
    Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА
    "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904

       
     
  17. Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні"., 1970

     
  18. Країно рідная! ох, ти далека мріє!
    До тебе все летять мої думки.
    Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
    Так з вирію в свій край летять пташки.

       Леся УКРАЇНКА
    "Поворіт", 1899

     
  19. Краю мій рідний, зневажений краю!
    Де ж те сподіване щастя твоє?
    Крається серце від болю, одчаю,
    Як тільки долю твою нагадаю, -
    Горе моє!

       Микола ВОРОНИЙ
    "Краю мій рідний!..", 1908

     
  20. Кубло гадюче! перед ворогами
    під ноги стеляться, мов поздихали,
    а перед братом сторчака стають
    і раді закусати! Скорпіони!

       Леся УКРАЇНКА
    "Руфін і Прісцілла", 1908

     
1  2  3  4  5  6 
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ