|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 - А може, це герої? Вони навіть не відчули того, що їх кастровано!
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Бідна земля: всі наші тіні падають на неї.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Бідна людина говорить: "Після нас хоч потоп!" — і лише смикає за ручку бачка.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Багато хто намагався створити філософський камінь через скам’яніння думки.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Багатству думки рідко коли загрожує націоналізація.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Безграмотні змушені диктувати.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Беззубих тиранів смішити заборонено.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Бодай би хоч нудьга, що віє від них, мала силу тайфуна!
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Болото іноді справляє враження глибини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Боюся мішанини стилів — наприклад, відродження соцреалізму.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Боягузи ніколи не бояться лежати на цвинтарі героїв.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Буває така дійсність, що під її тиском навіть звичайні дзеркала стають увігнутими.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Буває, що не хочеться жити, але це зовсім не означає, що хочеться не жити.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Бувають моменти, коли філософ на смертному одрі може заявити:" На щастя, я залишився незрозумілим!"
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Будемо висловлюватися стисло, щоб закінчити фразу в тій же епосі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Буду письменником реґіональним. Обмежуся нашою Земною кулею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Будучи на вершині, ти перебуваєш над безоднею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Будь обережний, не створи через неуважність чого-небудь величного, адже скільком людям доведеться свідомо присвятити своє життя применшенню того, що ти створиш.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Будь-який сморід, що бореться з вентилятором, схильний вважати себе донкіхотом.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
- Були такі мученики, що пройшли хресний шлях ще й назад.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
|
