 | Прислів'я, приказки / СВОЄ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 - Не наш кінь, не наш віз, не нам і їздити.
– ... не наше й діло.
– ... не наше й зачепило.
- Не сунь носа до чожого проса.
– Не сіяв проса, не тикай носа.
- Не гостри зубів на чуже.
- Не руш чужого.
- Не бери, де не положив.
– Не ходи куди не просили; не бери чого не положив.
- Не бери чужого — не бійсь нікого.
- Не лізь в чуже, щоб не утратив своє.
- Прошеним конем не наробитися.
- Своє взяв та й прав.
- Своє на ноги ставить, а чуже з ніг валить.
- Своє святе — чуже найсвятіше.
- Свого не забувай, чужого не забирай.
- Хоч не красне, але власне.
- Хто чуже бере, того Бог побє.
- Чи сіре, чи чорне, та все своє добре.
- Чужі руки легкі та не пожиточні.
- Чуже не гріє.
– ... ні тішить, ні гріє.
– Чуже добро не гріє нас.
- Чуже добро — чужі й сльози.
– ... добро — під очима мокро.
- Чуже переступи, та не займи.
- Чуже візьмеш жменькою, а чорт твоє міркою.
1 2 3
|
 |
 |
|
|
