 | Прислів'я, приказки / ЖЕНИТИСЯ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 - Гуляй доню, піймавши долю.
- Дівка як верба: де посади там прийметься.
- Дівкою повна вулиця, жінкою повна піч.
- Дістанеться стиду-бриду цілувати повновиду.
- Дав йому віна вязочку сіна, клубок соломи і міх полови.
– Дам тобі віна три вози сіна, сучку і байрак і семеро собак, і того вола, що дома нема.
- Де родилася, а де пригодилася.
- Десяту уже он пасе (десяту сватає).
- Для подиву дівку продають.
- До весілля дівка гарна (або: мила), а там хоч покинь.
- Добра дівка — як старости йдуть, тоді хату замітає.
- Добру ріллю ори плугом, а хліб буде. (не бійся до вбогої залицятись, аби добра).
- Доки не поберуться, любляться; а як поберуться, то судяться (або: чубляться).
- Жінка не черевик: із ноги не скинеш.
- Женись — перемінись, (або: Женитись– перемінитись).
- Жодна пташка без товариша не пробуває в лісі.
- З доброго коня не жаль і впасти.
– Ліпше з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
– Не жаль що з коня впав: голову зломив, та з доброго.
- З віном дівці не сидіти.
- З гарної дівки, гарна й молодиця.
—... гарно завертиться, любо подивиться!
- За гарного піди, гарне й лихо буде.
- Забув, що оженився.
– Оженився, та й пішов в солому спати.
1 2 3 4 5 6 7 8
|
 |
 |
|
|
