 | Прислів'я, приказки / ПОТАЙНО — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 - Розумному досить.
- Своя хата повинна бути покришка.
— Хата як покришка: що говориться, то в хаті повинно пропасти.
- Стара не віда, що нині обіда (не бійтесь, не скаже — забуде).
- Тільки ти будеш знати, та я, та Бог третій.(А більше десятка, не буде ніхто знати).
- Тобі — нехай золотом вуха позавішувані (не слухай, що балакаємо).
- Тобі не питати, мені не казати.
- Хата покришка!
- Хоч знають, та нехай не видять.
- Хто мовчить, той двох навчить.
— ... а хто говорить той договориться.
- Хто не знає, так і не узнає.
- Хто багато знає, то мало має.
- Чув — не чув, бачив — не бачив.
— Чуй — не чуй, видь — не видь.
- Чуй не чуй, бач не бач, а (або: Чи бачиш, чи не бачиш, то) мовчи.
- Чю-чю періста! підслухала (як помічають, що хто підслухує).
- Шито і крито.
- Що Бог дав! (не хоче признатись)
— ... на що тобі?
- Що сказав — то сказав.
- Щоб ні сич, ні сова!
— Утрись і запрись, щоб ні сич ні сова не знала.
- Щоб з рота і пари не пустив.
- Я б сказав, та огірки за пазухою.
1 2 3
|
 |
 |
|
|
