 | Прислів'я, приказки / ХЛІБ-СІЛЬ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15- Спасибі Миколі, наївся доволі: хлестав-хлестав, та й голодний став.
- Спасибі Богу і мені, а господареві ні: він не нагодує, так другий нагодує, а з голоду не вмру, (запорозька).
- Спасибі за закуску — що зїв курку та гуску.
- Спасибі за обід, що наївся дармоїд.
- Спасибі за полудень, що наївся, та й голоден.
- Спасибі за росіл, а хліб свій та і сіль.
- Спасибі за хліб, за сіль, за кашу, за милість вашу!
- Спасибі!
— Спаси біг вам!
- Спекла Луця: не хоче їсти і цюця.
- Споживай Федьку, то хрін, то редьку, (і більш нічого).
- Стіл кривий. (Коли не поставлено на стіл).
- Стіл хліба не поїсть.
- Сьорбай Мартине, мати ще підкине.
- Сядьмо старий в парі, щоб гречка родила.
- Сяке-таке гречане, мягке, — а як зачерствіє, так і не вкусиш.
- Тілько нашого, що в душу вложено.
- Та кутайте, панове гості!
— Та вже дядьку, тут тії сидять, що добре їдять.
- Таке мясо пси їдять.
- Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець.
- Тепер не вередуєш: будеш ти їсти печену редьку.
— Того не їсиш, того не їсиш; ще ти на своїм віку зїсиш печену редьку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15
|
 |
 |
|
|
