На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |
Народні прикмети / Природа
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
  1. Спливає ранок. Милостивий Бог
    Підніс долоні над хати й поля.

       Богдан Нижанківський
    "Ясніє день...", 1942

     
  2. Там колодязь студененький,
    А дуб воду тягне;
    Не так щастя, як той води
    Моя душа багне.

       Маркіян Шашкевич
    "Підлисє". 1830

     
  3. Ти давню праосінь нагадуєш мені:
    Берегових грабів грезет і злотоглави,
    Повітря з синього і золотого скла
    І благодатний дар останнього тепла...

       Микола Зеров
    "Праосінь", 1924

     
  4. Тихий сон по горах ходить,
    за рученьку щастя водить.

       Осип Маковей
    "Сон", 1899

     
  5. Тихо, легко і спроквола
    Білий сніг паде, як з сита;
    Вже ціла земля довкола
    Ним прикрита.

       Богдан Лепкий
    "Перший сніг", 1902

     
  6. Тиша. Легіт ледве віє;
    птах мовчить, діброва спить,
    квітка в розкошах німіє,
    навіть річка не журчить.

       Уляна Кравченко
    "Рrima vera", 1925

     
  7. То літньої ночі було на Дніпрі...
    Чудової теплої ночі!
    Горіли брильянти в небеснім шатрі,
    І очі зоріли дівочі...

       Микола Вороний
    "Дніпрові спогади", 1902

     
  8. Трудно грудень
    холоднорукий
    віддає мені спогади
    погоди
    очей твоїх
    і брів
    і грудей.

       Богдан Рубчак
    "Нарікання на грудень", 1980

     
  9. У доярів державної корівки - свої молочні кухні.
       Леонід ЗАБАРА.
     
  10. Усе добро - від землі
       
     
  11. Хвалилася береза
    Своїми вітами перед дубами.
    - Хвались, не хвались,
    Не ти їх кохала,-
    Кохали віти буйнії вітри,
    Буйнії вітри, дрібнії дощі.

       Народна пісня
     
  12. Ходжу берегами,
    Та й не находжуся;
    Дивлюсь на сади зелені,
    Та й не надивлюся.

       Пантелеймон Куліш
    "Lago Маggirе", 1862

     
  13. Холодні хмари залягли блакить,
    Холодний вітер дме в степу потужно,
    Гне очерет додолу, шелестить,
    Мов звір в байраці, виє осоружне.

       Микола Вороний
    "Мандрівні елегії", 1902

     
  14. Чекає осінь винозора,
    од багру й золота ясна:
    Як грона винні в неї груди,
    уста ж, мов келихи вина.

       Богдан Кравців
    "Чекає осінь", 1933

     
  15. Чи я в лузі не калина була?
    Чи я в лузі не червона була?
    Взяли мене поламали
    І в пучечки пов'язали
    Така доля моя,
    Гірка доля моя!

       Народна пісня
     
  16. Чолом тобі, синє, широкеє море!
    Незглибна безодне, безмежний просторе,
    Могутняя сило, - чолом!
    Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
    Думками скоряюсь, душею молюся,
    Співаю величний псалом.

       Микола Вороний
    "До моря", 1901

     
  17. Я нам'ятую вечір темний
    Тепер далекої весни,
    Зелений берег, ліс таємний,
    Смоляні пахощі сосни.

       Яків Щоголів
    "Пляц", 1883

     
  18. Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
    Пролинуть окликом вечірньої луни,
    А я все буду ждать і сумною порою
    Минулий кликать час колишньої весни.

       Микола Філянський
    "І знов весна...", 1906

     
  19. Я чую пісню, мов крізь сон
    Далекий Черемош гуркоче;
    Мені вчувається щоночі
    Той шелест листя, шум сосон.

       Дмитро Загул
    "Я чую пісню", 1919

     
  20. Я світ увесь сприймаю оком,
    бо лінію і цвіт люблю,
    бо рала промінні глибоко
    урізались в мою ріллю.

       Михайло Драй-Хмара
    "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925

     
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ