 | Прислів'я, приказки / ХЛІБ-СІЛЬ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15- Сербай, не дбай: хоч рідке, аби багато.
- Сербайте хлопці юшку, а риба на споді, (се скидається на ту побрехеньку, як один чоловік обід ставив: вирубав ополонку, поклав хліб, ложки, посадив старців... їжте, мов люди добрі щербу (ополонку), а там і рибка на споді).
- Сиди бабко, як сиділа.
— ... а баба й сидить до посліднього. (як хто пересидить за столом усіх).
- Син небесний нехай вас пострічає!
- Сир зїв, а на масло дивиться.
- Сира не можна красти, бо за зубами видно.
- Скільки не сидіти, то не заспіваєш.
— Їж покіль заспіваєш.
- Скачу, як хліб зобачу.
— Дай хліба — поскачу діда.
— Скачи діда за кавалок хліба.
— Дай хліба! — Поскачи діда.
— ... Скачу, скачу діда за шкуринку хліба, (останні слова співають, скачучи на одній нозі — ото й є "скакати діда")-
- Сливка-слинка (не тривке).
- Смаку, як в печеному раку.
- Сметаною вареників не зіпсуєш.
- Собака не покачавши, не зїсть.
— Не зїсть пес поки не поволоче, а кіт поки не заворкоче.
- Собачина! Гадючина! Аби очі не бачили!
- Солоне, як ропа.
- Спанням голоду не перебудеш.
- Спасе Бог твою душку на колючу грушку, на пень боком, на шпичку оком. (Чекар так дякує після їжі, як нема старших, і найпаче, як у кожного був свій хліб).
- Спасибі Богу, усім святим, і вам — за хліб, за сіль.
— Матері Божій, і тобі господарю, господине і вам діти.
- Спасибі ні за що, дай Боже нічим віддячитись. (жартують, дякуючи за хліб-сіль, — звичайно у своїх або-що).
- Спасибі за рибу, а за раки нема дяки.
- Спасибі козиному рогу, козиній головці, і вам пани-молодці.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15
|
 |
 |
|
|
