|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15- Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА
- Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА
- Скiльки зла криється всерединi за гарною подобою: гадюка ховається в травi.
Григорій СКОВОРОДА
- Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА
- Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
Григорій СКОВОРОДА
- Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА
- Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Григорій СКОВОРОДА
- Смерть людинi – спокiй.
Григорій СКОВОРОДА
- Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА
- Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА
- Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА
- Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА
- Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА
- Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА
- Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА
- Тiнь яблунi не заважає.
Григорій СКОВОРОДА
- Тінь яблуні не заважає.
Григорій СКОВОРОДА
- Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
- Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА
- Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15
|
