|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 - Гладь коня мішком - не ходитимеш пішки.
- Глибше орати - більше хліба жувати.
- Гни деревину, поки молода, бо потім не зігнеш.
- Гори мої високії,
Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. Тарас Шевченко "Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі, весни розспіваної князь. Богдан-Ігор Антонич "Князь", 1934 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Іван Франко "Дивувалась зима...", 1880 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою,
- Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим Рильський "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван Франко "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, - Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря - мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло Тичина "Квітчастий луг...", 1915 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Богдан-Ігор Антонич "На шляху", 1934 - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має. Народна пісня - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина. Богдан-Ігор Антонич "Елегія про ключі від кохання", 1934 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА. - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема, А перед нами і за нами Холодна, темная зима ! Олександр Кониський "Сподівання", 1876 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, - Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Мов мати дитину.
Очам любо. Тарас Шевченко "За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала. Їх турки не постріляли, не порубали, До города-царя в полон не забрали. Всі мої квіти луговії і низовії пониділи, Що твоїх козаків у себе не виділи. "Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
|