| Прислів'я, приказки / ХЛІБ-СІЛЬ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15- Ну, прошу вибачити, пробачте гості мої; не скупість, а така спроможність.
— Поживіться люди добрі! що мали, тим і приймали. — Вибачайте добрі люди! Наша щирість, та неспроможність! - Нум їсти гостинець, щоб наш гість не старівся.
- Нуте бо вже: за Бога та в шинок, (жартують, як пора зза столу вставати). Так хапались, що й вечерять не нялись.
- Ой недобрий хтось, тер хрін!
- Опізнився козак, то будеш і так.
- От, їж дурню, а не бреши.
- Ота хрінова мати (редька).
- Отак по козацьки: нема хліба їсти пляцки.
— ... нема хліба, ані пляцка. - Ото ж мені вилизав.
- Оце їсть! так як горобець.
- Оце їсть! аж поза вухами лящить.
- Оце тобі хліб і ніж: бери, ріж і їж.
- Очима пива не випєш.
- Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя.
- Паляниця — хлібові сестриця.
- Паси, та й наше займи.
— Паси, та зараньше пригонь. — Займи і нашу на пашу, нехай попасеться, (жартують, як скаже "спасибі"). - Пекла — бодай катових рук не втекла!
- Перекуси, та батькові даси.
- Перший шматок зїси у смак, а другий уже не так.
- Пиріг животові не шкодить.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15
|
|
|
|
|