Результати пошуку
Ключове слово : I, знайдено : 240

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

21. Нiчого не починайте у гнiвi. Дурень той, хто пiд час бурi сiдає на корабель.
       I. Гауг
     
22. Наша доля залежить від наших звичаїв.
       Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. )
     
23. Не сотвори зла, і не прийде до тебе зло.
       ((Пр. II, 27))
     
24. Погибнеш, згинеш, Україно,
    Не стане знаку на землі.
    А ти пишалася колись
    В добрі і розкоші! Вкраїно!
    Мій любий краю неповинний!
    За що тебе Господь кара,
    Карає тяжко?
       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859
     
25. Сатана ховається в дрібницях.
       Iспан.
     
26. Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
       КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.)
     
27. У коханні єдина перемога – це втеча.
       Наполеон I
     
28. Чоловік, що допускає, щоб ним керувала жінка, — не чоловік і не жінка, а просто ніщо.
       Наполеон I
     
29. Чому ти плачеш? Ти думала, що я безсмертний?
       Людовик XIV
     
30. О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
       Григорій СКОВОРОДА
     
31. Збери всерединi себе свої думки i в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тiєї води, яка зросить твою оселю, i сусiдську.
       Григорій СКОВОРОДА
     
32. Все – трава i лушпиння, все – х i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна.
       Григорій СКОВОРОДА
     
33. Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
       Григорій СКОВОРОДА
     
34. Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
       Григорій СКОВОРОДА
     
35. Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
       Григорій СКОВОРОДА
     
36. Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
       Григорій СКОВОРОДА
     
37. Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
       Григорій СКОВОРОДА
     
38. Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
       Григорій СКОВОРОДА
     
39. Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
       Григорій СКОВОРОДА
     
40. Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
       Григорій СКОВОРОДА
     
41. В лiтературi, як i в коханнi: треба, щоб i вона тебе вибрала.
       Ростислав ДОЦЕНКО
     
42. Декому крапка над "i" муляє i у прямому, i в переносному розумi.
       Ростислав ДОЦЕНКО
     
43. Тисячi рокiв жили за принципом: "подiляй i владарюй", аж на якомусь там роцi здогадалися, що"об'єднуй i владарюй" ще й ефективнiше.
       Ростислав ДОЦЕНКО
     
44. Навчiться думати як Пiгмалiон. Люди досягають успiху, коли хтось, кого вони поважають, вважають, що вони "можуть". Очiкуйте вiд людей надiйностi i компетентностi, i вони їх проявлять.
       Р. Уотермен
     
45. Бо вже до корiння дерев i сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й у вогонь буде вкинене.
       Євангеліє від св. Матвія
     
46. У руцi своїй має Вiн вiячку i перечистить свiй тiк; пшеницю свою Вiн збере до засiкiв, а половину попалить ув огнi невгасимому.
       Євангеліє від св. Матвія
     
47. Коли праве око твоє спокушає тебе, - його вибери i вiдкинь вiд себе: бо краще тобi, щоб загинув один iз членiв твоїх, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
       Євангеліє від св. Матвія
     
48. Ви чули, що сказано: "Око за око i зуб за зуб".
       Євангеліє від св. Матвія
     
49. Не противитись злому. I коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - пiдстав йому й другу.
       Євангеліє від св. Матвія
     

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12