Результати пошуку
Ключове слово : Г. О. Пуліна, знайдено : 75

1  2  3  4 

1. Урок — перше вогнище, зігрівшись біля якого людина прагне стати мислителем.
      Г. О. Пуліна
    
2. Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
   Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
      
    
3. О коли б змога писати так само багато, як i мислити!
      Григорій СКОВОРОДА
    
4. О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
      Григорій СКОВОРОДА
    
5. О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
      Григорій СКОВОРОДА
    
6. О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
      Григорій СКОВОРОДА
    
7. Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
      Григорій СКОВОРОДА
    
8. О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
      
    
9. Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
      Григорій СКОВОРОДА
    
10. О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
       
     
11. О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
       
     
12. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
       Григорій СКОВОРОДА
     
13. О Свободо, скількох свобод нас позбавляють в ім'я твоє!
       Денієль Джордж.
     
14. О слово! Будь мечем моїм!
    Ні, сонцем стань!
    Вгорі спинися,
    Осяй мій край і розлетися
    Дощами судними над ним.
       Олександр Олесь.
     
15. О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями.
       Олександр Довженко.
     
16. О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями
       Олександр ДОВЖЕНКО
     
17. О краю мій, найкращий між краями,
    Зруйнований та знищений катами!
       Павло ГРАБОВСЬКИЙ
    "Тебе... тебе забути нам?", 1895
     
18. О рідна земле, люба моя нене!
    Чому, припавши до твоїх грудей,
    Я тільки плачу, як дитя нужденне,
    А сил не набираюсь, як Антей?
       Микола ВОРОНИЙ
    "Мандрівні елегії", 1902
     
19. О Ізраїлю! Якби ти знав,
    Чого в серці тім повно!
    Якби знав, як люблю я тебе!
    Як люблю невимовно.
       Іван ФРАНКО
    "Мойсей", 1905
     
20. О, не один нащадок Прометея
    Блискучу іскру з неба здобував,
    І безліч рук до неї простягалось,
    Мов до зорі, що вказує дорогу.
       Леся УКРАЇНКА
    "Fiat nox!", 1896
     
21. О гроно п'ятірне нездоланих співців,
    крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
    що розбиває лід одчаю і зневіри.
       Михайло ДРАЙ-ХМАРА
    "Лебеді", 1928
     

1  2  3  4