Результати пошуку
Ключове слово : Іван ФРАНКО, знайдено : 197

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 

1. І ласки панські, й панські жарти —
   Мужик все виніс на спині.
      Іван ФРАНКО
   "Панські жарти", 1887
    
2. І на бунт, на чорну зраду,
   Братобійчу, люту зваду
   Всі врочисто сприсяглись.
      Іван ФРАНКО
   "Лис Микита", 1890
    
3. І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
      Іван ФРАНКО
   "Каменярі", 1878
    
4. І підуть вони в безвість віків,
   Повні туги і жаху,
   Простувать в ході духові шлях
   І вмирати на шляху.
      Іван ФРАНКО
   "Мойсей", 1905
    
5. Іноді поступ людський виростає на могилах, як пшениця на зораній ниві!
      Іван ФРАНКО
    
6. Іншим сіті наставляти,
   Але добре пильнувати,
   Щоб самим не впасти в них!
      Іван ФРАНКО
   "Лис Микита", 1890
    
7. ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.
      Іван ФРАНКО
    
8. А вважай на ту падлюку,
   Щоб не вдрав яку він штуку,
   Бо то, брате, хитрий звір!
      Іван ФРАНКО
   "Лис Микита", 1890
    
9. А назустріч небезпеці
   Ліпше вийти, ніж в кутку
   Дожидать на себе грому!
      Іван ФРАНКО
   "Лис Микита", 1890
    
10. А хто з приятеля перекинувся в ворога, той, значить, і раніше не був приятелем і не буде.
       Іван ФРАНКО
     
11. А де нема свободи слова, там ніщо й говорити про політичну поезію.
       Іван ФРАНКО
     
12. Або смерть, або побіда!
    Се наш оклик бойовий!
       Іван ФРАНКО
     
13. Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
    Небезпечне оружжя — жіноча краса.
       Іван ФРАНКО
    "Притча про красу", 1898
     
14. Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
    Небезпечне оружжя – жіноча краса.
       Іван ФРАНКО
     
15. Безмежнеє поле в сніжному завою,
    Ох, дай мені обширу й волі!
    Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
    І в серці нестерпнії болі.
       Іван ФРАНКО
    "Безмежнеє поле в сніжному завою..."
     
16. Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
    Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
    На згоду з підлістю не простягає руку,
    Волить зламатися, ніж поклониться злому.
       Іван ФРАНКО
    "Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906
     
17. Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
    Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
    На згоду з підлістю не простягає руку,
    Волить зламатися, ніж поклониться злому.
       Іван ФРАНКО
     
18. Бо жіноче серце любить
    Вічно того, хто нас губить,
    Навіть вдячності не жде.
       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
     
19. Братерство ситих з голодними – се попросту фраза, гірка насмішка та й годі.
       Іван ФРАНКО
     
20. В нас підмога лиш одна єсть —
    Се розумна голова.
       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
     
21. Бас гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає.
    — Дудка не знає нащо грає, — Іван мовчить а все знає.
       
     
22. Іван зробить, Іван зїсть.
    — Гриць наварив, Гриць і пожив.
       
     
23. Бас гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає.
       
     
24. Іван, тримай гаман, Київ близько.
       
     
25. Коли б з села Іван, то б і повірив.
       
     
26. Ні пес, ні баран, але й не Іван.
       
     
27. Пан з паном погодиться, а Іван у спину дістане.
       
     
28. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Пан з паном, а Іван з Іваном. Панки б'ються, а в нас чуби рвуться. Пани б'ються, а в мужиків боки болять.
       
     
29. Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати.
       
     
30. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти.
       
     
31. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
       
     
32. Пан з паном, як Іван з Іваном.
       
     
33. Чого Івась не научицця, того й Іван не буде вміти.
       
     
34. Від Богдана до Івана, не було гетьмана. (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа).
       
     
35. Іван не пан, а сто злотих не гроші.
       
     
36. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти.
       
     
37. Іде Іван красти — Боже йому щасти!
       
     
38. Іван носить плахту, а Настя булаву. (Скоропадський гетьманував 1708-1722р. а його жінка Настя була з роду Марковичівна).
       
     
39. Коли б з села Іван, то б і повірив.
    — ... ато з міста, та ще й (напр. Полтави), то й вірити не хочеться.
       
     
40. Ні пес, ні баран, але й не Іван.
       
     

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10