Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба. Повідомлення можна залишити в гостьовій
книзі .
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Наповнення сайту залежить від наявності вільного часу і відображається
статистикою.
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!
Євангеліє від св. Матвія - Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія - Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Покой та покой, та дванадцять покоїв, та у, та три палочки вгору — от тобі ТПРУ!
- Аз — били мене раз.
- Аз — били мене раз: буки — набралися муки.
— Аз — бив дяк раз; буки — не попадай дякові вдруге в руки.
— Аз, буки — бери граматику в руки.
— Аз, буки глаголя, повісили Василя, і драбинку несуть, за чуприну трясуть.
- Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху, без червотоку, без червоточини, без почервоточини (вимовляють школярі, як трудне до вимови).
- Наш Карпо зі своїми Карпининятами полукалукарпився (теж, як трудне до вимови).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Свистить, як соловейко.
- Свіжа, мов квітка.
- Свіжа, хороша, як сироїжка.
- Свіжа, як квітка вранці.
- Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх і особистий інтерес.
НАПОЛЕОН І - Є два типи людей: ті, котрі серйозно сприймають себе, і ті, які сприймають серйозно свої зобов'язання.
Франсуа Моріак - Є декілька засобів планування садів: найкращий з них — доручити цю справу садівнику.
Карел ЧАПЕК - Є зірки незаслужено відомі, подібно до Великої Ведмедиці.
Ілля Ільф - Є лише два засоби координувати економічну діяльність мільйонів людей. Один з них полягає в примушуванні, інший — добровільна співпраця індивідуумів, в чому і є принцип ринкової економіки.
М. Фрідмен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки життів попсувала буря у склянці води!
Юрій МЕЛІХОВ - Якщо людину можна купити, значить, вона нічого не варта.
Юрій МЕЛІХОВ - Якщо література – дзеркало життя, то цензура – її косметика.
Юрій МЕЛІХОВ - Гієни завжди сміються на лев’ячі жарти.
Юрій МЕЛІХОВ - Усе розумне має свої межі. Безмежна тільки дурість.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози...
Дніпро до ніг стежиною проліг
І котить славу в сиві верболози.
Іван ДРАЧ
"Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні
Наклепи злобні і тупі докори,
Потоки божевільної брехні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ми думаєм про вас", 1962 - Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ
"Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
- Я собі не уявляю громадської гідності без особистої і національної гідності як не уявляю народження людини без матері.
Євген СВЕРСТЮК
"З думок", 1963
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
