Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба. Повідомлення можна залишити в гостьовій
книзі .
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Наповнення сайту залежить від наявності вільного часу і відображається
статистикою.
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Родина без згоди, що весняні води.
Япон. - Розбещеного чоловіка рятує жінка.
Тамільськe - Розкажеш про горобця, а перекажуть про журавля.
Білорус. - Розлука для любові, що для вогню вітер: малу любов гасить, а велику — роздмухує.
Іспан. - Розлука рання вбиває кохання.
Іспан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щастя, як трясця,— кого нападе, того й трясе.
- Щебече, як пташка.
- Щебече, як сорока.
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Він розглядає дрібних письменників у збільшувальне скло, а великих — у зменшувальне.
Генріх Гейне. - Він уже майже класик. Його вже майже не читають.
Габрієль Лауб. - Він учився на чужих помилках, але його перегнали ті, хто вчився за книгами.
Владислав Катажинський. - VIP-інфікований.
Владімір Вішнєвській. - Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю.
Василь Симоненко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І даремна праця може бути титанічною.
Данило РУДИЙ - Якщо посіяв розумне, добре, вічне, чи ж треба його косити?
Данило РУДИЙ - Сатира – найгостріша зброя, коли під рукою немає іншої.
Данило РУДИЙ - Якщо шлюби укладаються на небесах, виходить, і розлучення оформляються там-таки.
Данило РУДИЙ - Одруження – найсерйозніша причина для розлучення.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці,
І із кровавої криниці
Собак напоять.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи
Садочок твій позеленить,
Твою надію оновить!
І думу вольную на волю
Не прийде випустить... Сиди
І нічогісінько не жди!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
