Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Звичайно, з нового поняття у головi мандрiвника повинно виникати бажання.
Григорій СКОВОРОДА - Іншого шляху для нього і вiдмiнного вiд першого простування.
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гiркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вiрю, що бiльше єлею має в своїй гладкостi улесник, нiж батько, коли карає, i що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема”.
Григорій СКОВОРОДА - Не роби благим зла, а плотi – Богом.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що було, то з вітром по воді потекло.
- Перевівся на циганський пшик.
- Душа в тілі, а сорочку воші зїли.
- Зоші сало зїли, а гниди на посаллю сіли.
- їли воші, а тепер і гниди стали.
— ... ато вже бачим, пішли і гниди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Виє, як пес.
- Виє, як собака в гречці.
- Визвірився, як собака.
- Вийде воно, як слива на воді.
- Вийде, як камінь з води.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зроблену дурницю можна іноді виправити; сказана дурниця – невиправна.
Берте - Зрячого сліпі не зіб'ють, а він їх за собою поведе.
О. Писемський - І велика людина — лише людина.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Ідея судового процесу полягає в тому, що, якщо примусити двох брехунів викрити один одного, правда випливає назовні.
Бернард ШОУ - Іду вперед силою віри своєї в краще, а шлях розчищаю сумнівом.
М. Пришвін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим більше помилок у юності, тим цікавіші мемуари!
Олександр СУХОМЛИН - Найкращі сусіди ті, котрі живуть у сусідньому під’їзді.
Олександр СУХОМЛИН - Вона вирішила ощасливити його: вийшла заміж за іншого.
Олександр СУХОМЛИН - Беручи від природи все, чи можна чекати милості від неї?
Олександр СУХОМЛИН - Чим більше про принципи говорять, тим дорожче вони обходяться людям.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай.
Тихо дрімає сірий лан жита,
Річка так тихо шепче, спить гай.
Василь Щурат
"Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна...
Тільки іноді з-під печі
Чути голос цвіркуна.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла
І стала знову, як труна.
Олександр ОЛЕСЬ
"Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
