Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Просили — не хотів, казали — мусів.
- Поборов — та й випросив.
- Або дай, або видеру.
- Як кажуть, то й батька звяжуть.
- Орудує ними, як чортяка грішними душами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як дурний мила наївся.
- Бігає, як дурний по пеклі.
- Бігає, як заєць довгоногий.
- Бігає, як засватана.
- Бігає, як кінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець.
Еріх Марія Ремарк - Кохання ніколи не вимагає, воно завжди віддає.
Кохання страждає ніколи не шкодуючи при цьому й ніколи не намагаючись помститися за себе. - Кохання одне, а підробок під нього – тисячі.
Франсуа де Ларошфуко - Кохання, котре кожен день не відроджується, кожен день помирає.
Халіль Джебран - Кохати –значить бачити диво, яке не бачать інші.
Франсуа Моріак
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У напасті терпіте, покладаючись на Бога.
Лука ЖИДЯТА - Де я – там і буде Вітчизна.
Оксана ЗАБУЖКО - Нація, котра мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, неминуче мислить несамостійно.
Оксана ЗАБУЖКО - Провінція впізнає свій шанс як шанс лише по тому, як він стане минулим.
Оксана ЗАБУЖКО - Її Величність Цивілізація, віднявши в людини час і простір для повновартісного почування, тим самим позбавила її органу поетичного слуху.
Оксана ЗАБУЖКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям —
Приліг під тінню сокора старого,
Зарився в листя і забув про все.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918 - І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя,
Нам час останнього походу
Без вороття — без вороття.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Вже червоніють помідори...", 1918 - Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло!
Павло ТИЧИНА
"Сонячні кларнети", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
