Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- В ліс дрова не возять.
- В лісі був, а дров не видів.
- В лютому зима з весною вперше зустрічається.
- В лютому сонце іде на літо, а зима на мороз.
- В марті курка в калюжі нап'ється.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Худий, як дошка.
- Худий, як терлиця.
- Худий, як тріска.
- Худий, як трясця.
- Цар, як кабан, а цариця, як печериця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Справжня любов не знає міри і кордонів.
Проперцій. - Любов – це простір і час, що стали доступними сприйняттю серця.
Марсель Пруст. - Ми шукаємо розуміння, тому що шукаємо кохання, і ми шукаємо кохання, тому що кохаємо.
Марсель Пруст. - Володіння тим, що любиш, є радість більша, ніж сама любов.
Марсель Пруст. - Кохання несумісне зі страхом.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А скільки тепер треба дати, аби дозволили брати? Флоріан БОДНАР
- А чи не здається владі, що, піднімаючи пенсійний вік, вона вкорочує собі віку?
Віктор ІГНАТЕНКО - Аби ні за що не відповідати, вони мають з кого спитати.
Флоріан БОДНАР - Багатопартійність — це стоголовий дракон.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Безсердечним інфаркт не загрожує.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1944
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім! - На здоров’я!
- Здорові будьмо!Будьмо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|