Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те недiйсне, що недосяжне дитячому розумовi.
Григорій СКОВОРОДА - Тiнь яблунi не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА - Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли не є коня, та добре й осля.
- — Як ся маєте?
— Та якось до смерти видержимо, а там лежа вже легче буде.
- Замолоду ніяк було красно ходити (вбиратися-одягатися), а на старість — нікуди.
- Бідність ходить у побратимстві зі скупістю та злобою і завистю.
- Одна біда сім за собою тягне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- П'є, як у лазні у піч ллє.
- П'є, як швець.
- Пилка, як сокира, хоч дрова коли.
- Пильнуй, як ока.
- Писав писака, не розбере а собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- спостереження. Вони закарбовуються у пам'яті і за дивовижними законами асоціації виникають
- несподівано як характерна деталь, спонукаючи до дальших пошуків.
Володимир Здоровега. - Журналіст, який копає глибше, закопає тебе швидше.
Максим Звонарьов. - Журналіста терміновість збуджує. Він пише гірше, якщо має час.
Карл Краус. - Журналістам у нашій країні замало платять, аби вони знали хоч що-небудь варте оприлюднення.
Джордж Бернард Шоу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Багато хто вважає себе непідкупним, поки не почує про суму.
Олександр ПЕРЛЮК - Багатьом вдається зробити неможливе лише тому, що вони вважали це неможливим.
Олександр ПЕРЛЮК - Багатьом з тих, хто летить у провалля, здається, що вони йдуть до Європи.
Олександр ПЕРЛЮК - Бандитам нема коли відповідати за законом — їм потрібно переходити у жорстку опозицію.
Олександр ПЕРЛЮК - Бандити говорять, що не будуть своїм опонентам встромляти в колеса палиці.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
