Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи. - Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій. - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
Евріпід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жди біди від води, а горя від моря.
- Жив — не любила, а вмер — не тужила.
- Живем, як у решеті: звідки вітер повіє, сміття повна хата.
- Жила, як ластівка в гніздечку, ні горя, ні нужди не знала.
- Жінка не стінка, можна й відсунути.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Держиться, як воша кожуха.
- Держиться, як пісок на вилах.
- Десь дівся, як у воду впав.
- Десь узявся, як із землі виринув.
- Дзвенить, немов у бочці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Народ без законів подібний людині без принципів.
Захарія - Доброта — це єдина одежа, яка ніколи не зношується.
Г. Торо - Народ, який може бути врятований лише однією людиною, заслуговує на батога.
Йоганн Зейме - Насправді демократія — порядок і дисципліна. Коли вони є, можна говорити про справжню, велику демократію.
Олександр Прохоров, губернатор Смоленської області - Нація, яка може і повинна бути врятована єдиною людиною, не заслуговує пощади.
Йоганн Готфрід Зейме (1763-1810), німецький публіцист і поет
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найхолодніше там, де всі кандидати намагаються робити погоду на свій смак.
Флоріан БОДНАР - Найчастіше сходить з рук тим, кому приходить у руки.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Найшовсь-таки один козак
Із міліона свинопасів...
Тарас ШЕВЧЕНКО - Нам вже зверху стільки наобіцяли, що ми вже не знаємо, що з усім тим робити.
Флоріан БОДНАР - Нам все щось заважає: то система, то її відсутність.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський
Назва роману, 1927 - Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця.
Іван Дніпровський
"Листи", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
