Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр - Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст - Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Надувся, як той сич.
— Надувся, як сич на дощ (вітер, мороз чи негоду).
- Роздз вся, як ковальський міх (про сердитого або чванькуватого).
- Сидить, наче той туман.
- Муха йому сіла на ніс (або: Розгнівався: мухи йому на ніс сіли).
- Тебе як муха вкусила!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лізе, як сатана.
- Лізе, як сліпе теля в яму.
- Лізе, як черепаха.
- Лінивий, як бондарова корова.
- Лінивий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінок слід або обожнювати, або залишити. Все інше — брехня.
Еріх Марія Ремарк - Ми так боїмося бути нав’язливими, що стаємо байдужими.
Еріх Марія Ремарк - Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув у душу.
Еріх Марія Ремарк - Я стояв поруч із нею, слухав її, сміявся і думав, до чого ж страшно любити жінку і бути бідним.
Еріх Марія Ремарк - Важко знайти слова, коли справді є що сказати.
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Себе стережімо...
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Хворий хворого лікувати не може.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Той, хто не був у бою й подвизі ратному і не бачив змагання ратних, як може інших навчити?..
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Як хочеш іншим відчинити ворота царства небесного, коли для тебе вони зачинені?
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Неправді властиво не стояти на одному місці.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Апологети писаризму", 1926 - Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - На московському кумачі України самостійної не вишити!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Українче, спізнай самого себе!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
