Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути задоволеним тим, що маєш, найбільше у світі багатство.
ЦИЦЕРОН - Бути закоханим — значить бути у сказі при здоровому глузді.
ОВІДІЙ - Бути краще одному, ніж разом з ким попало.
Омар Хайям - Буття є рух, або пов'язане з рухом. Плутарх
- В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
- Голосок дзвенячий, а совість свиняча.
- Гониться за лисицею, а стріляє зайця.
- Гончар спить цілу днину, бо хто вкраде його глину?
- Горбатого виправить могила, а упертого дубина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вигинається, як дерево од вітру.
- Вигинається, як дріт.
- Виглянув, як горобець з сідла.
- Виглянув, як щур з борошна.
- Виграв, як Вільома на оренді.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина щаслива, лише коли вона на своєму місці.
Люк де ВОВЕНАРГ - Людина, що говорить те, що думає, — кінчена людина; а людина, що думає те, що говорить, — закінчений ідіот.
Рольф Хоххут - Людина, що знає "як", завжди знайде роботу; а людина, що знає "чому", буде її начальником.
Дайана Рейвіч - Людина, що розорилася, може перерахувати своїх друзів на мізинці однієї руки.
Амер. - Людина, якій поталанило, — це людина, що робила те, що інші лише збиралися робити.
Ж. Ренан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим довше живеш, тим більше усвідомлюєш, яке коротке життя!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Чиновники при падінні не розбиваються. У них завжди м’яка посадка — з одного крісла в інше.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чому нашим гарантам ми гарантуємо все, а вони нам — нічого?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Чому політики не можуть знайти між собою спільну мову? Бо у кожного з них своя кишеня.
Олександр ПЕРЛЮК - Чорний день — це коли висипаєш усі дрібняки з карнавки і серйозно думаєш, що це непогана сума грошей.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю,
А я тебе, дурню,
Словами голублю.
Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
