Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрий —хто знає потрібне, а не багато-дечого.
ЕСХІЛ - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи,поки до них прийдеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи - Мудрість перемагає долю.
Ювенал - Музика надихає увесь світ, надає душі крила, сприяє польоту уяви…
ПЛАТОН - Навіть боги не можуть змінити минуле.
Агафон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До готової колоди добре вогонь розкладати.
- До дідька закони, коли судді знайомі.
- До Дмитра дiвка хитра, а пiсля Михайла хоч за попихайла.
- До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі ніс витре.
- До доброї криниці стежка утоптана.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутиться, наче на голках.
- Крутиться, наче на шпильках.
- Крутиться, наче порося на орчику.
- Крутиться, наче чорт греблею.
- Крутиться, наче чорт перед хмарою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любіть свого ближнього, як самого себе. Але, насамперед, будьте такими, котрі люблять самих себе.
Фрідріх НІЦШЕ - Люблю народність як почуття, але не визнаю її як систему.
Петро В’ЯЗЕМСЬКИЙ - Люблю самітність, навіть коли я один.
Жуль Ренар - Люблю трансатлантичні судна. Це розкішні лікарні для здорових людей.
Сальвадор ДАЛІ - Любляча дружина зробить для чоловіка все, за одним винятком: вона ніколи не перестане критикувати його і виховувати.
Джон Прістлі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Дорога до Бога веде через Батьківщину.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Життя, почате із творчого слова, невмируще.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Без честі нема людини.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від’ємних рис.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
