Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА - А я як був, так i тепер – одорожнiй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бур'ян росте й без поливу.
- Бути б негоді, та сніг завадив.
- Бути козі на торзі.
- Важкий білий хліб.
- Василь брат бабі в перших.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жовтий, як мертвяк.
- Журба в'ється коло серця, як гаденя.
- Журба точить людину, як іржа залізо.
- Журиться, як кобиляча голова, коли віз переверне.
- З бідою, як з рідною мамою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів. Політика є мистецтво можливого.
Отто фон БІСМАРК - Ніхто не бажає старості, але всі хочуть жити довго.
П’єр БУАСТ - Ніхто не вміє жити так, як не вміємо ми.
Борис Крутієр - Ніхто не може дати більше, ніж той, хто втратив усе.
Станіслав ЛЕМ - Ніхто не став би вас слухати, якби не розраховував сам вставити хоча б слівце.
Едгар Хау
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пани — на трьох одні штани, та й ті з гуманітарки.
Володимир КУЧЕРУК - Парадокс: вживають слабші, а виживають сильніші.
Флоріан БОДНАР - Партія однодумців: один думає, решта підтакує.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Перетягувати на себе ковдру може лише той, чиї руки не зайняті затягуванням паска.
Флоріан БОДНАР - Першоквітневий указ: кожному українцю — Межигір’я!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня... Невже і я впаду в нього і зникну безболісно, безлико, навмання? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|