Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лоза приносить три грона: гроно насолоди, гроно сп'яніння і гроно огиди.
Анахарсіс - Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос. - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не пробуй море палицею, а окріп пальцем.
- Сусідська кішка молоко випила, а наша облизується.
- Голова без турбот — гарбуз на городі.
- Якби не зима, то й літо було б довше.
- Зі злої трави лихе й сіно.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кусається, як муха в спасівку.
- Кучерявий, як баран.
- Лагідна, як мати рідна.
- Ладять, як собака а кішкою.
- Ламається, як ячний корж.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У суперечках перемагає найнудніший.
Володимир Ломаний. - У суперечці люди найкраще сприймають свої аргументи.
Аркадій Давидович. - У суперечці ми багато чого вчимося в себе.
Александр Кумор. - У сусідній камері завжди вільніше.
Аркадій Давидович. - У творенні матеріальної культури посередній працівник насамперед працівник; у творенні культури духовної посередній працівник насамперед посередність.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поховайте та вставайте.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Заповіт" - Прочитайте знову тую славу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Правнуки погані!
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Раби, подножки, грязь Москви.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли. Євген ГРЕБІНКА "Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає... одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло... І листя пожовкле вітри рознесли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить: Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє, Як пташка щебече, байрак гомонить, Або чорнобрива в гаю заспіває... О Боже мій милий, як весело жить! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...")
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|