Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Соромливість краще, ніж лють, помагає людині.
Еврипід - Карай судом, а не гнівом.
Демонакс - Мудрість прихована і скарб незримий – яка від обох користь?
Сирах - Той мудрий муж, що мовчазний, Бога шанує, відає, задля чого мовчить.
Секост - Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як вхопили його душечку, та й помчали по очеретах, по болотах.
- Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться
... — а хоч відкотиться, то хвостиком обернеться.
- Тернина грушок не родить.
- Не паде грушка дальше від листя.
- Часом і межи кропивою росте мятка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горя, як моря.
- Господар, як з лика батіг.
- Господарює, як у себе вдома.
- Гостра, як ніж.
- Гостра, як спис.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що не спричиняє суперечок, не викликає й інтересу.
Вільям Гезлітт. - Те, що папуга говорить, ще не робить його схожим на людину; нехай він спробує навчитися брехати.
Роберт Лембке. - Те, що письменник хоче сказати, він має не говорити, а писати.
Ернест Гемінґвей. - Те, що розуміють погано, часто намагаються пояснити за допомогою слів, яких не розуміють.
Гюстав Флобер. - Те, що складає твір, не є той, хто ставить на ньому своє ім'я. Те, що складає твір, не має імені.
Поль Валері.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тисячами слів не заміниш одного кроку.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тихий чоловік — значить, задумався. Тиха жінка — вже щось придумала.
Наталія ІВАНКІВ - Ті, кому зараз погано, втішаються тим, що комусь іще гірше. А ті, кому добре, завжди переймаються тим, що комусь іще краще.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Тільки в нашій країні у поліклініках три черги: 1) звичайна; 2) «Я медпрацівник»; 3) «Я тільки запитати».
Наталія ІВАНКІВ - Тільки любов до спиртного й ділиться на трьох.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
