Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто смерті боїться, той вже не живе.
Зейме - Хто хоче поблажливості до своїх недоліків, хай буде поблажливий до недоліків інших.
Горацій - Часом і дурень скаже мудре.
Макробій. - Чесна людина, вдягаючи суддівську мантію, забуває про особисті симпатії.
Ціцерон. - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що голова, то розум.
- Що даремно взяте, те прокляте.
- Що до чого, а борщ до хліба.
- Що комар — то й сила.
- Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то з'їж завтра.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жаднючий, наче ніколи його не бачив.
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
- Жахається, як зо сну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Виходити заміж тільки через секс не має змісту. Якщо вам хочеться трохи молока, то навіщо купувати цілу корову?
Б. Ніпсон - Виходячи заміж, дівчина змінює увагу багатьох чоловіків на неуважність одного.
Хелен Роуленд - Вища розсудливість — це прийняти важке рішення залишити цей світ у такому виді, у якому ми його застали.
Бальтасар ҐРАСІАН - Вищим результатом утворення є терпимість.
Хелен Келлер - Від матері я успадкував здатність зберігати гроші, а від батька – нездатність їх заробляти.
Лоренс Пітер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В тьму сонце не перейде.
Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Хто й коли без мудрості переможцем буде?
Також без учення хто торжество здобуде?
Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Дим позначує вогонь, але не може заступити вогню.
Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Як зумієте спрягти вчення й добрі нрави,
Отоді життя у вас буде повне слави.
Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Оберігайте святині від святих.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
