Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк - Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж - Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій - Зроби крок уперед — і ти зрозумієш, що багато чого не так страшне саме тому, що більше всего лякає.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добре діло короститься: чухай, чухай — ще хочеться.
- Очі, як у крілика, червоні (хорий на очі).
- Карає Бог старі кості, за гріхи в молодості.
- Сто біда, що ні людям показати, ні самому подивитись, (як рана є на сороміцькому місці).
- Чижі і не співають, та ні їсти, ні спати не дають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прилипли, як мухи до меду.
- Приліпився, як п'явка до тіла, а не сидить без діла.
- Примостився, як кіт на сонці.
- Примостився, як сорока на кілку.
- Припав до води, як муха до меду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як важливо до почутого ще й придивитись.
Леонід Сухоруков. - Як високо не літай, а на унітаз сядеш.
Олег Келлер. - Як говоримо, так і писати треба.
Григорій Квітка-Основ'яненко. - Як дивитися правді у вічі, якщо вона сором'язливо відвертається?
Цаль Меламед. - Як добре, що ми зробили не все, що могли!
Олександр Перлюк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Правдивий Вождь не потребує чужих зразків.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Коли б наші політики у своїх політичних акціях брали за підставу історію, то не було б стільки розчарувань і катастроф.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Що нам потрібно? Не губити зв’язку з предками і думати про своїх нащадків.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Повстанець не сміє марнувати пострілу: кожен постріл мусить давати жертву.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Хто вміє підлягати, той уміє й наказувати.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ
"Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
