Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремно забули доблесні наші старі часи, бо куди йдемо – не відаєм. А так озираємось назад і речемо: “Невже ми устидилися Наву, Праву і Яву знати і навколишнє відати і думати?”.
Велесова Книга (1). - Де пролита кров наша, там є земля наша. І це вороги знають, і це вони стараються, та це старання марне. Буде так, як у старі часи Отців наших. Кажем ті слова для пам’яті, аби жодне з тих слів не втратилося.
Велесова Книга (17-В) - Дивись, русе, до розуму, бо ум великий Божеський єдиний із нами. А тому творімо і речемо з Богами воєдино!
Велесова Книга (1). - Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г). - Маємо працювати, да не ректи, що не можемо, і краще не кажімо, що не маємо віри. Старанно повчімося тому, що речено тут, аби ми не забували, а так діяли те щоденно. А те є для бояр так само, як і для простих огнищан.
Велесова Книга (38-А)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Молодець, не згірше старої баби.
- Делікатний, як панський хорт.
- Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся.
- Хороша, як свиня в порошу.
- Хороший, як свиня в дощ.
– Гарний, як попова свиня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, наче на базарі баба
- Кричить, наче на свого батька.
- Кричить, наче скажений.
- Кричить, наче сова.
- Кричить, наче чорт лико з нього дере.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дружба між жінками — усього лише пакт про ненапад.
Анрі де Монтерлан - Дружба повинна бути безкінечно терпимішою, ніж любов.
Мадлен Жанліс - Дружба, заснована на бізнесі, краща, ніж бізнес, заснований на дружбі.
Рокфеллер - Друзі тебе люблять, яким ти є; дружина тебе любить і хоче зробити з тебе іншу людину.
Гілберт Кіт Честертон - Дуже часто чоловіки своїм успіхом зобов’язані своїй першій дружині, а своєю другою дружиною зобов’язані своєму успіхові.
Джим Бакус
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Там, де є українці, там завжди є мистецтво.
Юрій ЛИПА - Історія нашого духу і крові – то історія наших провідників, нашої еліти.
Юрій ЛИПА - Хто може дати право українцям? Воно в них самих.
Юрій ЛИПА - Безнадійним є бунт одиниці, що не хоче прийняти расових традицій.
Юрій ЛИПА - Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
