Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
| Давня мудрість / 1612 | |
|
- ...не суди лиця, суди слово...
Григорій СКОВОРОДА - ...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА - Не хапайся за хвіст, поминувши голову.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те невірне, що тобі незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Не вихваляйся твоєю прозорливістю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шути-шути, то й угадай.
- Паньку, Паньку! чи не влучив ти в мій спуст свою баньку?
- Взяв він за своє — буде тямити.
- Була не була, а як вош ізняла.
- Купив — та насилу втік.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вони, як ті цигани.
- Воно мені так потрібно, як лихо.
- Ворушиться, мов жук у снопі.
- Впав у біду, як курка в борщ.
- Впала, мов билина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я стала феміністкою, щоб не стати мазохісткою.
Саллі Кемптон - Якщо в жінки ти будеш, насамперед, шукати душу, то в деяких неодмінно знайдеш і тіло.
Юзеф Мацеєвський - Якщо жінка стане товаришем, цілком можливо, що їй по-товариському дадуть коліном під зад.
Гілберт Кіт Честертон - Будь-яке життя, зосереджене на грошах, є смерть. Відродження — у безкорисливості.
Альбер КАМЮ - Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше.
Еміль Золя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Яблуко спокуси падає недалеко від яблука незгоди.
Юрій РИБНИКОВ - Чуже ліжко здається зручнішим, чуже сімейне життя — привабливішим.
Юрій РИБНИКОВ - Жінки і в думках не припускають наближення старості.
Юрій РИБНИКОВ - Схопився за неї, як штопор — за пробку.
Юрій РИБНИКОВ - Цнотливість існує для того, щоб підкреслити приваб¬ливість гріха.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі. Григорій ЧУПРИНКА "Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих... Олександр ОЛЕСЬ "Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й ґуля... Володимир СОСЮРА "Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|