Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
Будда. - Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
Абуль-Фарадж - Погані і шкідливі для себе справи — робити легко. Те ж, що добре корисно — робити вкрай важко.
Дхаммапада - Податки — нерви держави.
Ціцерон. - Позбавляти честі іншого — значить позбавлятися своєї.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи багато мотовил, деяке в комору закинь.
- Хліб усьому голова.
- Хліб святий — дар Божий: карай нас Боже, ним до віку.
- Хліб є все — роги і ноги.
- Як хліб буде, то і все буде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біда, як дудка,— куди йде, то реве.
- Біда, як смерть,— за горло тримає.
- Бідний, аж синій.
- Біжить, мов з шибениці зірвався.
- Біжить, мов летить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми повинні змиритися з болем. Він працює як паливо у наших подорожах.
Кендзі Міядзава - Ми повинні розділяти фантазію і факти. Краще сказати: «я страждаю», ніж промовити: «цей краєвид потворний».
Симона Вейль - Ми покоління чоловіків, вирощене жінками, чи допоможе ще одна жінка у вирішенні наших проблем?
Чак Паланік - Ми читаємо, щоб сказати, що ми це читали.
Чарлз Лем - Минуле не вмерло. Воно навіть не минуле.
Вільям Фолкнер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не треба мені тикати хабара, я й сам можу його взяти.
Василь ТИТЕЧКО - Не у всіх кордони для того, щоб захиститися від чужинців, — у декого, аби не розбіглись свої.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Не хвалися тим, що люди про тебе кажуть, а тим, що про тебе думають.
Віктор ІГНАТЕНКО - Не шукайте братів по розуму там, де можна зустріти сестру з глупоти.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Невже граблі існують тільки для того, щоб об них набивати ґулі?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне!
Пантелеймон КУЛІШ
"Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896 - Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
Не бий крильми в порожньому просторі.
Ти, музо винозора, не сліпи
Мене вогнем твоїх очей безсмертних!
Леся УКРАЇНКА
"То be or not to bе?..", 1896 - В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
