Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Надмiрність породжує пересиченість, пересиченiсть – нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА - ...ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нехай між нами сокирка пропаде (щоб це лишилося в тайні).
- Чуй не чуй, бач не бач, а (або: Чи бачиш, чи не бачиш, то) мовчи.
- Бачиш, не бачиш, а не бреши.
- Чув — не чув, бачив — не бачив.
— Чуй — не чуй, видь — не видь. - Тобі — нехай золотом вуха позавішувані (не слухай, що балакаємо).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як дурний по пеклі.
- Бігає, як заєць довгоногий.
- Бігає, як засватана.
- Бігає, як кінь.
- Бігає, як курка з яйцем.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Талант без мужності — найбільше лихо художника.
Борис Андрєєв. - Талант без шанувальників — сирота.
Борис Крутієр. - Талант завжди проб'ється, якщо він має чавунну голову.
Геннадій Малкін. - Талант йому було дано згори. Як вказівку.
Андрій Книшов. - Талант легко робить те, що складне для інших; геній робить те, що неможливе для таланту.
Анрі Ам'єль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хтось же повинен кохати твою дружину.
Олександр ПЕРЛЮК - Це в країні — демократія, а вдома —дружина.
Олександр ПЕРЛЮК - Це вони не порядок наводять, це вони сліди замітають.
Олександр ПЕРЛЮК - Це грабіжники грабують, а керівники — вправно керують.
Олександр ПЕРЛЮК - Це добре, що люди не птахи, а то б їх тоді тримали у клітках.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна? Леся УКРАЇНКА "Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Треба шукати всесвітньої правди, котра б була спільною всім національностям.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|