Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА - Вiрно, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, анiж батько, коли карає, що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - [Любов] ... є джерело всього життя...
Григорій СКОВОРОДА - Для мене нема нiчого дорожчого чи солодшого, нiж душа, яка мене любить, хоч би бракувало всього іншого.
Григорій СКОВОРОДА - Чисте серце перебуває в любовi, а любов залишаеться в ньому ж.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кому що, а курці просо.
– Голодній курці просо на думці. – Курці і сниться просо. – Що курці сниться? просо, а дівці? молодець. - Нашій кумі все просо на умі.
- Голодній кумі, хліб на умі.
- Кождий своє знає.
- Всяка пташка своє гніздо знає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
- Зимове сонце, як мачушине серце.
- Зимове сонце, як удовине серце.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Муки слова.
Семен Надсон. - На багатьох книгах розум читача відпочиває, і причина цього дуже проста: так само відпочивав розум письменника.
Чарльз Калеб Колтон. - На багатьох літературних творах варто було б зазначати термін придатності.
Домінік Опольський. - На виборах року перемогли не ті, хто мав коробок з доларами, а ті, хто поніс його в потрібному напрямі — до фахівців зі зв'язків з громадськістю.
Вікторія Арутюнова. - На вигляд їй даси не більше тридцяти, за її орфографією — не більше чотирнадцяти.
Мойсей Сафір.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У суперечках народжується не тільки істина, а й гіпертонія.
Роман КРИКУН - У хворої природи здорових людей не буває.
Валентин ЧЕМЕРИC - У чужі вітрила інвестори не дмуть.
Володимир ШАМША - У шкідливої діяльності, як правило, неабиякий коефіцієнт корисної дії.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Україна — це футбольне поле, на якому грають всі хто завгодно, а програють тільки українці.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй Із очима зеленими і дивно-розкритими, Обіцяючи рай і одчай. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|