Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Григорій СКОВОРОДА - Тінь яблуні не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пірвався, як з мотикою на сонце.
- Непосидющий, як чорт.
- Переїзджа сваха.
- Кинь на собаку, то і тебе вдарить.
- Куди не повернеться, — золоті верби ростуть.
— Де не піде, то все золоті грушки за ним ростуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сидить, як сорока в сливах.
- Сидить, як тур у горах.
- Сидить, як у бога за дверима.
- Сидить, як черепаха.
- Сидить, як чорт у болоті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов у всіх восьми тонах і всіх п’яти півтонах повної октави слова.
Стівен Фрай - Людей ми не вивчимо, коли вони до нас приходять; потрібно ходити до них, щоб дізнатися які вони.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Люди бачать тільки те, що готові побачити.
Ральф Волдо Емерсон - Люди вимагають свободу слова як компенсацію за те, що вони рідко користуються свободою думки.
Серен Кьєркегор - Люди думають, що вони перестають закохуватися, коли вони старіють, хоча насправді вони старіють, коли перестають закохуватися.
Маркес
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Путнього не скажеш, прилипнувши до баби.
Пантелеймон Куліш - Рабів до раю не пускають!
Іван Сірко - Радість, не поділена з другом, — це не радість, навіть не піврадості, а якась погана четвертинка, мізерія якась.
Всеволод Нестайко - Рішення — природна реакція на інформацію. Якщо природні реакції гальмуються, народжується невроз. Або отупіння, коли нове знання перестає бути подразником, перестає бути новим, перестає бути знанням.
Дмитро Корчинський - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій Шевельов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами. Заповідано нам жорстокий шлях Злими коранами. Олекса СЛІСАРЕНКО "Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй Із очима зеленими і дивно-розкритими, Обіцяючи рай і одчай. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Скільки літ не пройде", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|