Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель - По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ - Прагнучи до щастя інших, ми знаходимо своє власне.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- «Піти в атаку — треба терпіти муку».
А в Україні — ще й злидні.
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Багатому й чорт гроші носить».
Так вони ж компаньйони!
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Церкву покрив, а дзвіницю обдер».
Стиль багатьох сучасних благодійників.
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Держав дві корови, тепер дві ворони».
Це й не дивно: молоко ж знову дешевше від мінералки.
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Нічого не знаю — моя хата скраю».
Хоча крайні хати першими горять.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сміливий, як за плотом.
- Сміливий, як сокіл.
- Смокче, як вуж жабу.
- Сніг, як з рукава.
- Сніг, як цукор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Натхнення завжди співатиме; натхнення ніколи не пояснюватиме.
Джебран Халіль Джебран. - Натхнення й інтерес — це те саме. Ухилитися від справжнього натхнення так само важко, як і від гріха.
Данило Хармс. - Натхнення набагато частіше приходить до графоманів, ніж до геніїв.
Гермоген Новодєвичий. - Натхнення народжується тільки від праці.
Петро Чайковський. - Наука найбільше збагатилася завдяки тим книгам, на яких утратили видавці.
Томас Фуллер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ледар не пристосований — ні до села, ні до міста.
Юрій РИБНИКОВ - Життєва стабільність: на роботі не поважають , вдома — зневажають.
Юрій РИБНИКОВ - Гарна робота — для дурнів, погана — для розумних.
Юрій РИБНИКОВ - Можна поєднати службу і творчість, якщо до служби підходити творчо.
Юрій РИБНИКОВ - Робіть хоч що-небудь, та не як-небудь.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
