Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
- Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
Плутарх - Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як робити, то руки не доходять, а як гроші ділити, то ось ми.
- А наша невістка що не дай, то стріска.
- Без одного цигана ярмарок буде.
- Без олії не зомлію, а кулешу й саму тешу.
- Без хазяїна чужі руки — кочерга.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. - Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вакса чорнить з користю, а злий — із задоволенням.
Козьма Прутків - Для того щоб з’явилося на світі якесь велике зло, потрібен один день, а щоб стерти його з лиця землі, потрібно буде кілька сторіч.
Л. Блан - Дивно! Людина обурюється злом, що приходить ззовні, від інших, — тим, чого усунути не може, і не бореться зі своїм власним злом, хоча це йому під силу.
Марк АВРЕЛІЙ - Благе бачу, хвалю, але до дурного тягнуся.
ОВІДІЙ - Лихослів’я — це відвертість злих людей.
Поль Декурсель
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найстрашніші вироки постановляють не судді, а сусіди.
Євген ЯЩЕНКО - Невпинно вивчай ворога, і паніка охопить його.
Євген ЯЩЕНКО - Хіба можна вилікувати націю, коли історію її хвороби не вивчено?
Євген ЯЩЕНКО - Втомлений вбивствами не стоятиме в черзі по нагороди.
Євген ЯЩЕНКО - Коли людину позбавляють права на місце у потойбічному світі, вона перетворює цей світ на пекло.
Євген ЯЩЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця... Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Леся УКРАЇНКА "З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута. Іван ФРАНКО "Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар, Жаль запалав, прибоєм океана Загомонів його страшний пожар. Леся УКРАЇНКА "...Порвалася нескінчена розмова", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|