Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон - Освічені на борців схожі: якщо й упадуть, то швидко і вправно підхопляться.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- За чужою щокою зуб не болить.
- За що не прийметься приймак — то тещі все не так, не так.
- Заб’єш бобра, не буде три роки добра.
- Забути не можна, повернути неможливо.
- Загадай дурному Богу молитися, він і лоба розіб’є.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.
- Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
- Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
- До першого грому земля не розмерзається.
- Довгі бурульки - на тривалу весну.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чому я повинна перейматися, що одержую за концерт більше, ніж президент Ейзенхауер за цілий місяць? Заради бога, нехай спробує поспівати!
Марія Каллас - Чотири етапи людського життя: ще ні, вже так, ще так, вже ні.
NN - Чудо і мучеництво йдуть одними дорогами; а ми ними не ходимо.
Клайв ЛЬЮІС - Чудо це коли Бог побиває власні рекорди.
Жан Жироду - Чудові слова! Цікаво, де ви їх вкрали?
Джонатан Свіфт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Легше протистояти зовнішнім ворогам, аніж внутрішнім здирникам.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Легше скласти, погодити, ухвалити та затвердити 25 тисяч програм по боротьбі з корупцією, ніж поламати одну корупційну схему.
Олександр ПЕРЛЮК - Лестощі — це непогано, якщо їм не вірити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Летимо у провалля, а думаємо, що крокуємо до Європи.
Олександр ПЕРЛЮК - Лисичка про фіктивний шлюб: хай говорять що завгодно, а для мене головне — прописатися на птахофермі.
Володимир КОЛОДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють, А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк "Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|