Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Муж розумний і мудрий хай не відкине владу. Беззаконно ж бо розумного відсунути, а беззаконного наблизити. Нерозумні й ті, хто під владою є злих. Люто й гірко, як злі над добрими панують і невігласи над розумними.
Епіктет - Не перевіривши, не свари людину, спершу перевір та зрозумій і лише тоді осуджуй.
Епіктет - Ліпше зле слухати, ніж зле мовити.
Епіктет - Коли й багато лихих тебе обмовляють, то не бійся їх. Ніколи не будуть слова їх збігатись, бо не істинні вони. Коли ж два добродії ганять тебе, то бійся, бо істина за ними стоїть, – і тобі користь, бо викриття від них йде.
Мосхіон - Муж, котрий викриває, ліпше улесливого.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- В убогого тоді неділя, коли сорочка біла.
- В умілого і долото рибу ловить.
- В умілого руки не болять.
- В умілого та кмітливого і долото рибу ловить.
- В утечi гине бiльше воякiв, нiж в атацi.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Наївся, як дурний мила.
- Найнявся, як продався.
- Найшов, як сокиру під лавою.
- Накинувся, як вовк на здобич.
- Накрився, мов лисиця хвостом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Важливіше, щоб припущення було цікавим, аніж правильним.
A. N. Whitehead - Важливо не те, скільки ти заробляєш, а на кого витрачаєш.
“Пшекруй” - Вам потрібний хтось, хто би любив вас, поки ви шукаєте, кого полюбити.
Шейла Делейні - Вартість першої аварії в любові не вимірити грішми — вона коштує щастя.
А.Моруа - Варто бути порядною дівчиною: принаймні, тобі ніхто не буде заздрити.
Ванда Блоньська
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У всякого своя доля
І свій шлях широкий. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" - Україно! Україно!
Оце твої діти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" - Україно, Україно!
Ненько моя, ненько!. Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч" - У нас нема зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Доля" - Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучче, як батьки ходили. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Апологети писаризму", 1926 - Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|