Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не пожне мiцної слави від будь–якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху.
Григорій СКОВОРОДА - ...найнижча посада буває людинi причиною щастя, коли до неї є природний нахил.
Григорій СКОВОРОДА - Хто спотворює і розтлiває всяку справу? – Неприродженiсть. Хто умертвляє науки i мистецтва? – Неприродженiсть... Вона всякiй посадi внутрiшня отрута і вбивця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Перша дружина від Бога, друга — від диявола, третя, молода дружина, мов та гарна пташка, від людей, її треба тримати в клітці.
Євр. - Перша жінка слуга, друга приятелька, а третя пані.
Польськe - Перше кохання не завжди буває останнім, останнє часто буває першим.
Груз. - Першій жінці носив їжу в ліжко. Оженився на другій, а та їла, навіть не встаючи.
Тамільськe - Пес весільним пловом не наїсться.
Азерб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чіпляється, як реп'ях до кожуха.
- Чіпляється, як реп'ях до штанів.
- Чіпляється, як сліпий до плота.
- Човен пливе по хвилях, як тріска.
- Чого посміхаєшся, як Марина в маці?
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Про розум людини набагато легше судити за її запитаннями, ніж за її відповідями.
Гастон де Левіс. - Про світле майбутнє дбають політики, про світле минуле — історики, про світле сьогодні — журналісти.
Жарко Петан. - Про смаки вже не сперечаються. Сперечаються про присмаки.
Михайло Туровський. - Про смаки не сперечаються: через смаки сваряться, скандалять і лаються.
Ґільберт Честертон. - Про те, що можна сказати ясно, не варто й говорити.
Анджей Бискупський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина може так багато, що мусить стримуватись.
Андрій КОВАЛЬ - Мертві не вибачають, коли їх убивають забуттям.
Андрій КОВАЛЬ - Конституція – кодифікована утопія.
Андрій КОВАЛЬ - Заїка-базіка – що може бути нестерпнішим?
Андрій КОВАЛЬ - Якщо нікчеми, почувши твоє ім’я, здіймають галас, значить, воно звучить гордо.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
