Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон - Епамінд з Фів зустрів багато воїв без доброго воєводи й вигукнув: "Великий звір, а голови не має".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стільки правди, як у кози хвоста.
- Сьогодні тихо — завтра лихо.
- Так личить їй намисто, як свині вінок.
- Так розуміється у політиці, як вовк на зорях.
- Така дурна, як мого батька діти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Допався, як муха до меду.
- Допався, як свиня до браги.
- Допався, як циган до меду.
- Допавсь, як ужака до молока.
- Допомогло, наче сім баб пошептало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Видатні особистості завжди натикаються на шалений опір посередніх умів.
Альберт Ейнштейн - Відколи математики накинулися на теорію відносності, навіть я перестав її розуміти.
Альберт Ейнштейн - Властиво, життя занадто коротке, щоб все робити відмінно. Багато з того, що хотілось здійснити, залишається незавершеним — відповідь на закид, що його праці надто складні.
Альберт Ейнштейн - Досвід — єдине джерело знань.
Альберт Ейнштейн - Є дві безмежні речі — Всесвіт і людська дурість, хоча щодо Всесвіту я маю сумніви.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На кожний закон — стільки беззаконня!
Валентин ЧЕМЕРИС - Трудився в системі гуманітарної допомоги; роздавав бідним та малоімущим цінні вказівки.
Валентин ЧЕМЕРИС - Живе на колінах. Але з яким комфортом!
Валентин ЧЕМЕРИС - На кожного вандала культури не настачиш.
Валентин ЧЕМЕРИС - Живучи з вогнедишним на сухій соломі, хіба повіриш його закликам будувати світле майбутнє?
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
