Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто хоче питлювати (борошно), мусить зачекати; а хто нараз буде зараз.
- Хто зразу виграє, той на кінці не має що ставити.
- Іди помаленьку, доженеш і стареньку.
— Помало, то і стару зловимо. - Не лізь поперед батька в пекло.
— ... нехай батько попереду. - Хто глибоко оре, той хліба не їсть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Нарядилась, як пава, а кричить, як ґава.
- Наставив вуха, як вареники.
- Насупився, як чорна хмара.
- Натиснув, як дуга на теля.
- Натягнута, як струна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Заголовки подвоюють розмір подій.
Джон Ґолсуорсі - Задуми попадають у голову зсередини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Заздрість — визнання себе переможеним.
Олександр Скрябін - Займатися фундаментальними дослідженнями — приблизно те ж саме, що пускати стрілу в повітря і там, де вона упаде, малювати мішень.
Хоумер Адкіс - Закон захищає кожного, хто може найняти гарного адвоката.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо твоя дружина сама не знає, чого хоче, то це твої проблеми.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо тебе всі вихваляють, значить, знають з ким мають справу.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ти все ще живий, то це не означає, що ти ще живеш.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ти пишеш для себе, то чому ж тоді ти пишеш так погано?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ти такий хороший, то чому ж тоді тебе ще не зїли?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться... Леонід ГЛІБОВ "Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати Святого сина на землі, Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла. І на торжища і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу Воспоєм чесним собором, Серцем нелукавим. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|