Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чужий цьому світу той, хто не знає, що в ньому є, і не менш чужий, той, хто не відає, що в ньому відбувається.
Марк Аврелій. - Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають.
Публілій Сір - Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон - Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Служба службою, а дружба дружбою.
- Від кого хліба їси, за того й Бога проси.
- Чий хліб їси, під того й дудочку скачи!
- Нанявся — продався.
– ... скажуть дверима скрипати, то скрипай. – нанявся, як продався. – ... то роби як віл. - Господар слузі не викає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хмари йдуть проти вітру - на сніг.
- Іній на деревах - на мороз, туман - на відлигу.
- Коли мороз у лютому довго тримається - зима не довго пишається.
- Лютий сухий і холодний - серпень спекотний.
- Зорі яскраві - на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люблю трансатлантичні судна. Це розкішні лікарні для здорових людей.
Сальвадор ДАЛІ - Любляча дружина зробить для чоловіка все, за одним винятком: вона ніколи не перестане критикувати його і виховувати.
Джон Прістлі - Любляча жінка все простить, але нічого не забуде.
Халіль Джебран - Любляча жінка готова на все, та, яка розлюбила — тим більше.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Любляча людина живе в люблячому світі. Вороже налаштована людина живе у ворожому світі: кожен зустрічний служить вам дзеркалом.
Кен Кейс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ми стільки взяли від природи, що годі сподіватись її ласки.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Якщо вас назвали дурнем, не гарячкуйте – подумайте. Якщо вгадали – тоді ображайтесь.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Мовчазний дурень – вже не дурень.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Нарешті він глянув правді в очі, й та не витримала його брехливого погляду.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Брехун справді ріже правду-матку.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО Назва повісті, 1874 - Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості! Визирати тебе буду На кедровім мості. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Молодосте...", 1876 - Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди. Не йди в чужий за ними край, Найперш найди їх в своїй груди. Іван ФРАНКО "Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|