Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель. - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен. - Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Багато два грибки в борщ.
- Багато дива, аби стільки млива.
- Багато дива, мало млива.
- Багато диму — мало тепла.
- Багато диму, та мало печені.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У червні на полі густо, а надворі пусто.
- Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.
- Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим
- Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудростi не навчився.
- Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- До революції він був генеральською задницею. Революція його розкріпачила, і він почав самостійне існування.
Ілля Ільф - Є в росіянина душа, а за нею — ні шиша!
О.В. ІВАНОВ - Щоосені 7 листопада ми святкуємо день народження держави, знищення якої ми святкуємо 12 червня.
Гліб ПАВЛОВСЬКИЙ - Схоже, що довгожительство в Росії – політично недоцільно.
Леонід Крайнов-Ритов - Кожен народ має таку історію, на яку в нього вистачає фантазії.
Максим Звонарьов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Почуття прив'язаності зникає з путами Гіменея.
Флоріан БОДНАР - Пошуки правди, сили і волі завжди закінчуються у собі...
Олекса Дер - Правда тільки тоді чогось варта, коли вона комусь вигідна.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Правда чогось варта: б’ють переважно за неї...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правда, що розминається з дiйснiстю, розмiнюється на неправду.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|