Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА - Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Та коли б же нашому теляті вовка піймати.
- Та по йому, на тім світі хоч тин душею підперай, аби йому тут гаразд.
- Так пише, як мак сіє; прийде читати, як в розі не знає.
- Так рад, як торішньому снігові.
- Така вже вдача собача.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шкідливий, як тхір.
- Шумить, як гай.
- Шумить, як гроза.
- Шумить, як річка на камені.
- Щастя з рук вилетіло, як пташка з сітки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Критик-артист обминає найслабші твори митця, а критик-публіцист — найліпші.
Володимир Державин. - Критики завжди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.
Жан Кокто. - Критики сплутують натхнення із захватом.
Олександр Пушкін. - Критики сповідують платну любов до літератури.
Станіслав Єжи Лец. - Критики, як і загалом усі люди, знаходять те, що шукають, а не те, що справді є перед ними.
Джордж Бернард Шоу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- А слово – струм.
А слово – зброя.
А віще слово – вічове.
Ліна КОСТЕНКО - Художнику, ти – пілігрим:
Йдеш по святих місцях людського духу.
Ліна КОСТЕНКО - Колись творилися слова, тепер – абревіатури.
Ліна КОСТЕНКО - Не було епохи для поетів, але були поети для епох!
Ліна КОСТЕНКО - Діапазон мети і метушні
Поету мстить в неправедному слові.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху.
Все станеться явним — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
Юрій ЛИПА
"Простовіч", 1938 - Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе,
В неопалимій купині,
Що родить вічно нове.
Юрій ЛИПА
"Три брати", 1938 - Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Юрій ЛИПА
"Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
