Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мовчання може бути найважчим звинуваченням.
Менандр - Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості.
Буаст - Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл. - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Казаному кінця немає,
- Калина хвалилася, що з медом солодка.
- Камінь, що котиться, рідко коли передумує.
- Карта любить хміль.
- Катюзі по заслузі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ніс, як у дятла.
- Ніс, як черевик.
- Ніч, хоч в око стрель.
- Ніч, хоч око вийми.
- Ноги, руки, як у рака, а сам рудий, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Старість – от де справжнє пекло для жінок.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Суворість вдачі у жінок – це білила і рум'яна, якими вони відтіняють свою красу.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Судження наших ворогів про нас ближчі до істини, ніж наші власні.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - У більшості людей любов до справедливості – це просто острах піддатися несправедливості.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - У нас усіх завжди досить сили, щоб переносити нещастя інших.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто вірить, того не збити, не захитати в його вірі жодними людськими “доказами”, той піде по воді, і не переконати його, що сила тягару тіла потягне його на дно.
Дмитро ДОНЦОВ - Найбільшою містерією є слово.
Дмитро ДОНЦОВ - Вихор і вогонь – образи Святого Духа.
Дмитро ДОНЦОВ - Нема народу –
то пощо життя?
Іван ДРАЧ - Ми віримо в магію небес, але не віримо в манну небесну.
Іван ДРАЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
