Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не сотвори зла, і не прийде до тебе зло.
(Пр. II, 27) - Тож не скажемо, що цей єством благий, а он той – злий, бо хто єством благий, той ніколи злим не може бути. А коли єством злий, то ніколи благим бути не може.
Златоуст - Припинення зла – початок доброчесності.
Ниський - Усяка творима благостиня сенс має, коли постійно твориться, а не коли вже створена є.
Ниський - Ідола образ прикрашає, мужа – діяння.
Дидім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розмріявся Ганс, що він багатший від Рокфеллера. (нім.)
- Російський кіт у Німеччині мишей не ловить. (нім.)
- Рур — наша біда і наше багатство. (нім.)
- Хоробрий воїн за келихом пива. (нім.)
- Що можна Юноні, того не можна вороні. (нім.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна, як лялька.
- Гарна, як сонце.
- Гарна, як телиця, а розумна, як ягниця.
- Гарна, як ягідка.
- Гарний, що й не розказати.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Демократія: говориш, що хочеш, робиш, що наказують.
Джон Беррі. - Демократія стала правлінням біржовиків, обмеженим пресою.
Ральф Емерсон. - Демон Мистецтва вибачає кров, морд, навіть зраду, навіть розпусту, вибачає всі злочини, крім одного, злочину фальшу, злочину проти музикальності, проти вищої мистецької краси.
Євген Маланюк. - Депресія катує мене не завжди, а тільки коли я думаю або відчуваю.
Ешлі Брильянт. - Держава — це не ми, а нас!
Олег Келлер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо ти такий хороший, то чому ж тоді тебе ще не зїли?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо у паркані нема лазівки, значить за парканом нічого нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо у чоловіка немає шикарної іномарки, на ньому далеко не поїдеш.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо це нікому не потрібно, значить, хтось із цього щось має.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо це свобода слова, то я мовчу.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
