Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій. - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон - Суміш істини з вигадкою має на меті підступність, а підступність призводить до смути.
Гуань-Цзи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Такі святі, що в церкві свічки поїли.
- Коня кують, а жаба й свою лапу підставляє.
- Пішов кози пасти. (З насмішкою говорить народ про того, що втратив незаслужене "панство").
- На двох конях не можна сидіти.
- Хто на двох стільцях хоче сидіти — на землю впаде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стоїть, як калина при дорозі.
- Стоїть, як опудало на коноплях.
- Стоїть, як пень.
- Стоїть, як стовп.
- Стоїть, як явір над водою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У нашому житті можливі тільки дві трагедії. Одна – це коли не отримуєш того, чого хочеш. Інша – коли отримуєш. Друга гірша, це справді трагедія.
Оскар УАЙЛЬД - У святого є минуле, а у грішника — майбутнє.
Оскар УАЙЛЬД - Філософія вчить нас стійко переносити нещастя інших людей.
Оскар УАЙЛЬД - Хоч як це сумно, але немає сумніву в тому, що Геній переживає красу.
Оскар УАЙЛЬД - Чужі драми завжди банальні.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Небезпечно підпирати стiни, коли закон мiцності переходить у закон крихкостi.
Ростислав ДОЦЕНКО - Невже вам заплатити мені гроші важче, ніж мені їх заробити?
Флоріан БОДНАР - Невже ми йдемо до Європи заради того, аби нам показали, де раки зимують?
Флоріан БОДНАР - Невже тоді, коли народ обере олігархів керувати державою, влада стане народною?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Невже, дивлячись на голодного вчителя, можна когось переконати в тому, що знання збагачують?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|