Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нiхто двом панам служити не може, - бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Боговi служити й мамонi (багатству, грошам).
Євангеліє від св. Матвія - Не судiть (своїх ближнiх), щоб i вас не судили, бо яким судом судити будете, таким же осудять i вас, i якою мiрою будете мiряти, такою вiдмiряють вам.
Євангеліє від св. Матвія - I чого в оцi брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оцi не чуєш?
Євангеліє від св. Матвія - Не давайте святого псам, i не розсипайте перед своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми i, обернувшись, щоб не розшматували й вас.
Євангеліє від св. Матвія - Просiть - i буде вам дано, шукайте - i знайдете, стукайте - i вiдчинять вам.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У всякої речі є своя міра.
Караїмське - Листок шовковиці терпінням на шовк перетворюють.
Караїмське - Сон сни викликає, сон у лахміття одягає.
Караїмське - Немає в стайні кобили — в буран не матимеш сили.
Караїмське - І дурень запряже коня, а розумний запряг вітер.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пішов і пішов, як мила ковтнув.
- Пішов наш старий у танець, як мокрий горобець.
- Пішов у ріст, як заячий хвіст.
- Пішов, як бідному по смерть.
- Пішов, як за море по зілля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінки як револьвери — небезпечні тільки в руках новачка.
Жак Мартен - Жінки як шахісти — жертвують з метою перемоги.
Сергій Скотарів - Жінки якось відразу вгадують, з ким ми готові їм зрадити.
Іноді ще до того, як це спаде нам на думку. - Жінки, гідні нас, повинні рости і рости, щоб дорости до нас.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінки, говорячи абстрактно, мають рівні з нами права, але в їхніх інтересах не користуватися цими правами.
Шарль ТАЛЕЙРАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Демократія — це влада олігархів плюс лохалізація всієї країни.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли вся влада належить народові, а всі органи влади — олігархам.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли за кого не проголосуй, країною будуть правити олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія поглибилась настільки, що її вже й не видно.
Олександр ПЕРЛЮК - Депутати торгуються, процес іде.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю?
Ані живу, сиротина,
Ані умираю.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Марно вік мій...", 1865 - Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати!
Темно й на серденьку стало...
Час мені, мабуть, до хати!
Василь МОВА
"На прогулянках", 1887 - Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, —
Отруїли ясні зорі
Серденько мені.
Леся УКРАЇНКА
"Зоряне небо", 1893 - Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Леся УКРАЇНКА
"Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні...
Зіронька сяє,
Та не мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Пролісок", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
