Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон - З демократії народжується тиранія.
Платон. - Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд. - Закон і влада безперечні для громадянина.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скачи враже, як пан каже (або: роби враже, чи танцюй враже).
– ... на те він богатий.
- Спитаєшся пня і колоди, як прийдеться до чого.
- І за соломину вхопиться, той хто топиться.
– І за соломинку хапається.
- Як топишся, то й за бритву вхопишся.
– Тонучий і бритви хапається.
- Пізнаєш, як чорний віл на ногу наступить.,
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Живе, як у батька на прив'язі.
- Живе, як у бога за дверима.
- Живемо, як птиці: де сядемо, там і ночуємо.
- Живеш, як у решеті: вітер
- Живий, аж шкура на ньому горить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найвище покликання фотомистецтва — пояснити людину людині.
Сьюзан Зонтаг. - Найвищий тріумф для письменника полягає в тому, щоб примусити мислити всіх, хто спроможний мислити.
Ежен Делакруа. - Найгірша помилка, якої можна припуститися в житті, — весь час боятися припуститися помилки.
Ельберт Габбарт. - Найгірше запізніле відлуння, яке відгукується, коли ти вже відрікся від сказаного.
Вєслав Брудзинський. - Найглибша істина розквітає лише з найглибшої любові.
Генріх Гейне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Я п’ю горілку часто, багато і регулярно, бо скільки хочеться — грошей не вистача.
Флоріан БОДНАР - Я така неуважна: підійшла до холодильника, щоби з’їсти огірок, а з’їла... сім котлет!
Наталія ІВАНКІВ - Як важко буває ревізору грюкати кулаком по столу, застеленому доларами!
Микола ПАСЬКО - Як викоренити корені бюрократизму, які вкоренились в гілки влади?!
Флоріан БОДНАР - Як дохрюкатись до душі людини?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
