Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет - Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем - Задля кого жити хочеш, задля них і загинути не бійся.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
- Як сарана!
— Гірше саранчі.
- Оце їсть! аж поза вухами лящить.
- Лупить, аж ніс гайдука скаче.
—... гайдука танцює, їсть так, аж ніс угинається.
—... Ходором ходить.
- Він одно трубить. (їсть багато).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Влітку один тиждень рік годує.
- Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
- Готуй влітку сани, а взимку воза.
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дивна річ; тонкі думки, а в жодну редакцію не проходять.
Віктор Кашкін. - Дивна сила спротиву, який чинить людині папір.
Мислек. - Диктуй нерозбірливо, щоб залишати за собою право вирішувати, хто зробив помилку.
Вєслав Брудзинський. - Диплом дозволяє помилятися значно впевненіше.
Антон Лігов. - Дискурс — це не життя, він має інший час, ніж ми.
Поль Мішель Фуко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не май сто карбованців, а май сто друзiв, у яких i візьми по карбованцю.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Не можна двічі увійти в одну ріку, не змінивши партійності.
Олександр ПЕРЛЮК - Не мрій про краще життя, коли переходиш в забороненому місці вулицю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не мудруй, якщо не хочеш опинитись в дурнях.
Володимир ШАМША - Не народ змінюйте — себе.
Олесь ВОЛЯ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави.
В твоє волосся, моя люба,
заплівся місяць кучерявий.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна", 1935
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
