Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивіться доброзичливо на все суще, хай кожне ваше слово буде спокійне, привітне, лагідне; хай кожна ваша дія служить виправленню помилки, розвитку добра.
Будда. - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик - До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет. - Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цвіте, як макуха під лавкою.
- Чеши дідька зрідка.
- Чий гріх, того шкода.
- Чим безглуздіша брехня, тим довші у неї ноги.
- Чия вина, того й гріх.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пройшли года, як вода.
- Пройшли літа із світу, як листя із дерева.
- Пройшли мої літа, як вітри круг світу.
- Пройшов вік, як батогом ляснув.
- Пропав, як з мосту впав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди, люди — зірки надвисокі! Долетіти я хочу до вас.
Расул Гамзатов. - Люди не купують у клоунів.
Клод Гопкінс. - Люди, нічим не примітні, звісно, мають рацію, проповідуючи скромність, їм так легко мати цю цноту.
Генріх Гейне. - Люди обмежені не зауважують різниці між людьми.
Блез Паскаль. - Люди пересічні мислять стереотипно й навіть відчувають стереотипно.
Ян Парандовський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Жодна з відомих в історії імперій… не відіграла такої реакційної ролі у світовій історії і не була в такому протиріччі з інтересами не тільки поневолених народів, але й самого панівного народу.
Росія була і лишилася жандармом Європи.
Петро Голубенко - З віри в себе родиться Відвага.
Лев Силенко - З усіх пристрастей людських етична пристрасть — єдина достойна і справжня пристрасть.
Олександр Довженко - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - За Україну,
За її долю,За честь і волю,
За народ!
Микола Вороний
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
