Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ - Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство, і байдужа до того, що безповоротно линуть дні її життя.
Абу-ль-Фарадж - Дитинств варто шанувати найбільше.
ЮВЕНАЛ - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід - Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Обпився, як павук.
- До слова іде і прислів'я. Милий брате.
- Сестро; сестрице; сестричко; сеструню! (чужа на чужу).
- Добре то люди повідають.
- Як кажуть, то й правда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутиться, як риба в ополонці.
- Крутиться, як сите порося.
- Крутиться, як собака на прив'язі.
- Крутиться, як тріска в ополонці.
- Кублиться, як квочка з курчатами.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як важливо до почутого ще й придивитись.
Леонід Сухоруков. - Як високо не літай, а на унітаз сядеш.
Олег Келлер. - Як говоримо, так і писати треба.
Григорій Квітка-Основ'яненко. - Як дивитися правді у вічі, якщо вона сором'язливо відвертається?
Цаль Меламед. - Як добре, що ми зробили не все, що могли!
Олександр Перлюк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб шукати істину, треба спочатку мати тихий куточок.
Юрій МУШКЕТИК - Якщо дуже довго думати, ворог встигне відрубати думки разом із головою.
Юрій МУШКЕТИК - Хоробрість не завжди мудра, а мудрість не завжди хоробра.
Юрій МУШКЕТИК - Смерть ми бачимо лише перед собою, а вона ж, значною частиною, – вже позаду.
Юрій МУШКЕТИК - Відповідальність людини росте відповідно до її возвеличення.
Юрій МУШКЕТИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Вони вибудували свій Собор — як естафету духу, як найвищу вежу, що має сторожувати безперервність духу — голос предків і заповіт нащадкам, які не мають права зректися і запродатись чужим богам, не сміють опуститися нижче вираженого в Соборі ідеалу Людини.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Нині кожен, хто це усвідомив, розуміє, що йдеться не про поетизацію вселюдського Собору, а передусім про цілком конкретні втілення його в собі, про вироблення власної індивідуальності як частки власного народу, як надійної опори для культури та духовного життя. І перед кожним — різка альтернатива — бути або сином свого народу, або його лукавим наймитом і мародером.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але пам'ятаймо, що нам історія просто на чолі записала всю обережність, пасивність, перечікування і лінь предків, і кожне нове покоління від колиски розплачується за це своєю долею і честю. І заново визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Ніякою логікою не пояснити нам наших відроджень після поразок і самого факту нашого національного існування: ми живемо в стихійно-ірраціональному, в глибинах, самим корінням, що вічно пробивається паростками і рідко досягає нормального цвітіння.
Євген СВЕРСТЮК
"Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ сміється", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
