Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, з нового поняття у головi мандрiвника повинно виникати бажання.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- То чорт не рука, що собі не дба.
- Кожна ручка, собі панночка.
- Своя рука — владика.
- Своя пазуха близше.
- Всякому своя сорочка близше до тіла.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гаї шумлять -
Я слухаю. Хмарки біжать - Милуюся. Милуюся - дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло Тичина "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим Рильський "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений - день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жити треба так, щоб висувати безмірні вимоги до життя.
Олександр БЛОК - Життєвий світ — це годинник, гирі якого — гроші, а маятник — жінка.
Готхольд ЛЕССІНГ - Життя — занадто серйозна штука, щоб сприймати його занадто серйозно.
Оскар УАЙЛЬД - Життя — обман з чарівною тугою.
Сергій Єсенін - Життя — це лікарня, де кожен пацієнт мріє перебратися на інше ліжко.
Шарль БОДЛЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто робить – той мовчить; а вірять Крикунам.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Чобітку!..
З ногою не сварись, Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Кому вдалося раз збрехати,
Тому вже віри більш не ймуть. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - У кого що болить,
Про те й кричить. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився. Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Василь СИМОНЕНКО "Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій шлях. Василь СИМОНЕНКО "Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь. Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять. — Грицю, Грицю, врубай дров! — Ох, Гриць щось-то нездоров. — Грицю, Грицю, молотити! — Гриць нездужає робити. — Грицю, Грицю, роби хліб! — Ахи, ахи, щось охрип! — Грицю, Грицю, хоч женитись? — Не могу одговоритись! Народна пісня Вона ж ручками-пучками Хліб-сіль одробляла, Да все синів годувала, Да у найми
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив! - Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi. Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги. Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи. Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті. Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день. То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|