Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон - Коли спитали його, що є мудрістю, відповів: "Досвід".
Не вдавай з себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж видає себе за здорового, а справжн - Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щира праця мозолиста.
- То сяке, то таке діло.
- Роботи — до семої суботи.
- Бери Яссько, хоч не легко.
- Хоч ногу за ногу, а таки іди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, мов опудало.
- Бігає, мов перелякана миша.
- Бігає, мов скажений.
- Бігає, як весільна мати.
- Бігає, як вітер у полі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я вірю авторові — якщо відчуваю: його хвилює те, про що він пише.
Анатолій Аграновський. - Я вірю тільки тому, що прочитав у газеті.
Вілл Роджерс. - Я гадав, що кінодрама — це коли героїня плаче. Я помилявся. Кінодрама — це коли плачуть глядачі.
Франк Капра. - Я гадаю, диявол — і той засмутився б, якби його фотографія видала його потворність і ту ницу роль, яку він відіграє у всесвіті.
Карел Чапек. - Я говорю правду тому, що насмілююся її говорити; а що старшим я стаю, то насмілююся робити це зовсім нечасто.
Мішель де Монтень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У взаємовикриттях народжується істина.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Гріх – турбота про сучасне, спокута – про майбутнє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Коли немає нічого святого, то й людина може стати Богом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Всі ми атеїсти щодо чужих Богів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Заборони релігію – опіумом стане наука.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу
Гілкою чорних акацій.
Віра Вовк
"Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
