Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія - Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!
Євангеліє від св. Матвія - ...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Красу помітить той, хто дивиться з любов’ю.
- Краще бідна мати, ніж багата мачуха.
- Краще бути вдовицею, аніж жити з п’яницею.
- Краще в чорта робити, ніж мачусі годити.
- Краще втратити отару, ніж розум.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гуде, як вода в лотоках.
- Гуде, як гудок.
- Гуде, як у бочці.
- Гуде, як у п'яного в голові.
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Камінь, який я кидаю, змінює центр ваги Всесвіту.
Томас Карлейль - Кіно — це життя, а фотографія — смерть.
Сьюзен Зонтаг - Книги — це кораблі думки, що подорожують по хвилях часу, бережливо несучи свій безцінний вантаж від покоління до покоління.
Френсіс Бекон - Книги осяюють душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують в ній кращі прагнення, загострюють її розум і пом’якшують серце.
Вільям Теккерей - Книги потрібні, щоб нагадувати людині, що його оригінальні думки не такі вже нові.
Авраам Лінкольн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розкішне життя — у розкошах спілкування.
Юрій РИБНИКОВ - Торгаші визначають батьківщину по великих грошах.
Юрій РИБНИКОВ - Вкладіть гроші в страхове товариство,— і вони стануть незастрахованими.
Юрій РИБНИКОВ - Девіз кандидата в депутати: "Якщо брехати — так упевнено!".
Юрій РИБНИКОВ - Наша незалежність залежить від експлуататорів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
