Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна iстина солодка i стара, все iнше – сiно та гриб.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недiйсне, що недосяжне дитячому розумовi.
Григорій СКОВОРОДА - Тiнь яблунi не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- За дурною головою і ногам нема спокою.
- Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
- Заліз у багатство – забув і братство.
- За моє жито мене ж і бито.
- За чужим столом не махай постолом.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як припутень.
- Ходить, як п'яний.
- Ходить, як сам не свій.
- Ходить, як скелет.
- Ходить, як слон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Правда рано чи пізно випливе. Хоча б у вигляді утоплениці.
Вєслав Брудзинський. - Правда, сказана без любові, спричиняє помилку.
Жильбер Сесброн. - Правда, що лунає з вуст деяких людей, погано пахне.
Жан Ростан. - Правди вистачає тільки для зразків.
Геннадій Малкін. - Правдива людина зрештою приходить до розуміння, що вона завжди бреше.
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тепер чимало любителів легкої наживи перейшло в професіонали.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Діти за батьків не відповідають. Просто розплачуються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Коли уроки історії погано засвоюються, вони повторюються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Демократами не народжуються, в них перефарбовуються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ми всі – діти свого часу. Але не всі рідні.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А тим часом перевертні
Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати. Тарас Шевченко "Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну, А В т о р а я доконала Вдову сиротину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра? Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара. І повіє огонь новий З Холодного Яру. Тарас ШЕВЧЕНКО "Холодний Яр", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|