Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні на воску не зможеш писати, не розгладжуючи те, що було написано, ні в душу вкласти божественні вчення, давнього звичаю не вигнавши.
Діоген - Не кажи мені: "Прадідів мав славних і батьків", – істинний закон велить кожному своїм життям вихвалятися.
Святий Василь - Не може добрим бути від злого батька народжений.
Еврипід - Горе вам, що смієтеся, бо будете ридати і плакати.
Євангеліє - Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити – бо скоро переміниться все.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мішана лише пасуля (квасоля) з капустою добра.
- Сокотися, та й Бог тя всокотить.
- У жаливу грім не б’є.
- Де не горить, там не куриться.
- Головою мура не розіб’єш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Далеко, як небо від землі.
- Далеко, як оком глянеш.
- Дбає, як пес за п'яту ногу.
- Два білих, а третій, як сніг.
- Двері, наче в стайні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожен парламент у тій чи іншій державі є дзеркальним відображенням інтелектуального рівня суспільства, яке його обрало.
Шарль де Голь - Кожна влада йде від народа і ніколи вже не до нього не повертається.
Габріель ЛАУБ - Кожна втрачена мить – втрачена справа, втрачена користь.
Ф. ЧЕСТЕРФІЛД - Кожна зміна, навіть зміна на краще, завжди пов'язана з незручностями.
Р. Хукер - Кожна його комедія ставала драмою для режисера і трагедією для глядача.
Еміль Кроткий
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Безвартісне слово не є словом.
Лев СИЛЕНКО - Якщо плоди чужого Мислення вартісні, вільно ними користуйся: вони мають служити тобі. А не ти їм.
Лев СИЛЕНКО - Волі не має той, хто навчений неволю звати Волею.
Лев СИЛЕНКО - Хто почуває себе вільним тоді, коли в столиці Вітчизни панує чужа мова, діють накази, прислані з чужини, той неповноцінна людина.
Лев СИЛЕНКО - Любов до Вітчизни квітне кров’ю на прапорах Вітчизни.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ "Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен "Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський "Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|